10 лютого

1893 р. в м. Бахчисараї, Крим, народився Амет ОЗЕНБАШЛИ (псевдонім Індемез) (10.02.1893–04.12.1958) —
письменник, драматург, публіцист, громадсько-політичний діяч. Жертва сталінського терору.

Син письменника Сеїта Абдулли Озенбашли. Активний учасник національно-визвольного руху кримських татар, член Кримського мусульманського виконкому. Співзасновник і член ЦК партії Міллі-Фірка, співредактор газети "Millet". У грудні 1917 р. на І Курултаї увійшов до складу Директорії Кримської Народної Республіки як міністр народної освіти. 1924 р. — заступник наркома фінансів Кримської АРСР. Автор п’єси «Йыкъынтылар астында» («Під руїнами», 1917), історичного твору «Къырым фаджиасы» («Трагедія Криму», 1926). Переклав низку творів Т. Шевченка. 
1928 р. заарештований за звинуваченням в антирадянській діяльності і засуджений до смертної кари. Вирок замінили на 10 років таборів. 1934 р. достроково звільнений без права проживати в Криму. Під час Другої світової війни виїхав у Румунію, де навесні 1945 р. був викрадений НКВС та вивезений до Москви. 22 вересня 1947 р. за звинуваченням у колабораціонізмі засуджений до 25 років ув’язнення. Звільнений 1955 р. як важкохворий. Жив у Таджикистані. Помер 4 грудня 1958 р. у м. Ленінабаді, Таджикистан. У 1993 р. перепохований на території Зинджирли-медресе в Бахчисараї поряд із могилою Ісмаїла Гаспринського.

1891 р. у с. Корбекуль, Крим, народився Абібулла ОДАБАШ (псевдоніми: Тимурджан, Чатиртавли) (11.02.1891–1937) —
філолог, педагог, поет, прозаїк. Жертва сталінського терору.

Навчався в університеті Стамбула. 1913 р. в збірнику «Яш татар язылары» («Молоді татарські письмена») опублікував алегоричний вірш «Заваллы тайым» («Моє бідне лоша»), а також добірку поезій «Улу бабай» («Великий батько»), присвячену І. Гаспринському. 1917 р. повернувся в Крим. Був делегатом І Курултаю. 1920–1921 рр. редагував журнали «Ешиль ада» («Зелений острів») та «Бильги» («Знання»). Працював у Наркомі освіти Кримської АРСР, викладав у вишах. Видав кілька шкільних підручників кримськотатарської мови та літератури, публікував педагогічні та культурно-освітні статті, вірші й оповідання. 1928 р. заарештований у т. зв. справі партії Міллі Фірка і засуджений до 10 років Соловків. Відбував ув’язнення на будівництві Біломорканалу. 1937 р. рідні отримали повідомлення про смерть А. Одабаша. Точна дата невідома.