Крим під Російською окупацією 3985 день
Вся Україна у вогні 1060 день

26 грудня

 

1917 р. на І Курултаї кримськотатарського народу в м. Бахчисараї був ухвалений текст
Конституції Кримської Народної Республіки (Кримськотатарські основні закони)
(Къырым Халкъ Джумхуриетининъ Анаясасы (Эсас Къануны)).

Вона складалася з 18 статей. Важливою статтею була рівноправність чоловіків та жінок. Це означало, що жінки мали право голосувати на виборах, вони нарівні з чоловіками входили до національного парламенту та обіймали керівні посади. Для втілення Конституції в життя Курултай створив Директорію — національний уряд на чолі з Номаном Челебіджіханом. До її складу увійшли 5 директорів: президент, міністр із зовнішніх та військових справ, міністр освіти, міністр фінансів та вакуфу, міністр у справах релігії.

 

1888 р. в с. Каваклар, Румунія, народився Шевкі БЕКТОРЕ (26.12.1888–18.12.1961) —
поет, видавець, просвітник, науковець, громадський активіст. Жертва сталінського терору.

1909 р. вперше приїхав до Криму. У 1918 р. в с. Куру-Озень (р-н Алушти) відкрив школу й викладав у ній. У 1918–1919 рр. готував рукописний варіант журналу «Шар-шур» і розповсюджував його серед жителів с. Куру-Озень. 1920 р. в Сімферополі видав свою першу поетичну збірку «Ергенекон»; у 1923 р. — книгу «Татарджа сарф ве нахъв» («Граматика і синтаксис кримськотатарської мови»); 1925 р. — «Татар элифбеси» («Кримськотатарська абетка»); 1927 р. в Ашхабаді — «Түркмен тилиниң сарфы» («Граматика туркменської мови»).
1924 р. взяв участь у роботі з’їзду тюркологів (Баку), де ухвалили арабське письмо замінити латинським алфавітом. 1932 р. був звинувачений у націоналізмі й засуджений до 10 років тюрми суворого режиму. Після звільнення до 1948 р. жив у м. Янгіюль (Узбекистан). Того ж року знову заарештований через намагання відновити турецьке громадянство та засланий до Сибіру. 1956 р. за сприяння посольства Туреччини був звільнений, після чого повернувся до Стамбула. 1965 р. в Туреччині вийшли окремою книгою спогади Ш. Бекторе «Волга къызыл акъаркъан» («Коли Волга тече кров’ю»). Помер у Туреччині.

 

1935 р. в с. Ай-Василь, Крим, народився
Халіл МУСТАФАЄВ (26.12.1935–08.2000) — вчений, політик,
член Меджлісу кримськотатарського народу,
депутат Верховної Ради Криму II скликання (1994–1998).

Після депортації 1944 р. опинився в Таджицькій РСР. У 1968–1991 рр. — науковий співробітник, завідувач сектору Інституту економіки АН Таджицької РСР. Кандидат економічних наук. 
У 1991 р. повернувся до Криму. 1994–1998 рр. — депутат Верховної Ради Криму II скликання, заступник голови Постійної комісії ВР Криму з економічної та бюджетно-фінансової політики. Член Меджлісу кримськотатарського народу. Помер у м. Сімферополі.