25 грудня
Різдво Христове
1926 р. в с. Капсихор, Крим, народився Едем НАЛБАНДОВ (25.12.1926–22.05.1999) —
композитор, хоровий диригент, педагог, громадський діяч.
У заслання сім'я потрапила до Марійської АРСР. Закінчив Ташкентську консерваторію (1962). Із 1964 р. — керівник ансамблю «Хайтарма». Очолював створену з його ініціативи секцію кримськотатарської музики при Спілці композиторів Узбекистану.
1993 р. повернувся до Криму. Автор музики до комедії Ю. Болата «Дубаралы той» (1992). Особливе місце у творчості посідав хоровий жанр, зокрема, багатоголосся в кримськотатарському вокальному фольклорі, підготував до хорового виконання низку пісень: «Айненни», «Зияфет йыры», «Дагълар», «Яр буламадым», «Меджбур олдым» та ін. Автор науково-дослідної роботи з музики «Бугунь айнынъ он дёрты» (Ташкент, 1984 р.), навчального посібника для дітей «Музыкада басамачыкълар» («Музичні кроки»), низки музичних збірок, співавтор (з Ільясом Бахшишем) збірки кримськотатарських народних пісень (1970), перевидання якої 1996 у Сімферополі містить тексти 348 пісень. Помер у м. Сімферополі.
1930 р. в с. Бешуй, Крим, народилась Сундус БАДРАКОВА —
партизанка часів Другої світової війни.
Після загибелі батька на фронті та розстрілу двох братів за зв'язок із партизанами разом із матір’ю почала допомагати партизанам. Згодом, після того як рідне село Бешуй було спалене дотла, мати з дочкою приєдналася до Бахчисарайського партизанського загону, в якому воювали з листопада 1943 до квітня 1944 р. 18 травня 1944 р. С. Бадракову вислали з Криму. Документ, який підтверджує, що вона кримська партизанка, нагороджена низкою орденів та медалей, змогла отримати після розпаду Радянського Союзу та становлення України як незалежної держави.
1937 р. в м. Алушті, Крим, народився
Алі ТРАСІНОВ (25.12.1937–21.11.1969) — учасник національного руху.
Висланий 1944 р. в Узбекистан. На початку 1960 рр. долучився до національного руху. Починаючи з 1964 р., молодіжна група А. Трасінова виконувала складні доручення, відвідувала компактні місця проживання кримських татар, їздила до Москви. У м. Чирчику (Узбекистан) А. Трасінов узяв участь у мітингу протесту кримських татар, який був жорстоко придушений (1968 р.) А. Трасінов отримав удар по голові, після цього 15 днів перебував у камері ув'язнення без медичної допомоги. Через рік після цих подій, після тривалої хвороби, помер у Ташкенті.