5 листопада

1909 р. в с. Тувак, Крим, народився Джеппар АКІМОВ (05.11.1909–21.07.1983) —
педагог, журналіст, один із засновників та організаторів національного руху, дисидент.

Із 1935 до 1941 — перекладач, згодом керівник Кримського навчально- педагогічного державного видавництва. У жовтні 1941 р. евакуйований у Краснодар, де працював редактором газ. «Къызыл Къырым». 1942 р. був закинутий у Крим до партизан, друкував та поширював листівки на окупованій території до визволення Криму в 1944 р. У травні 1944 р. висланий до Узбекистану в м. Бекабад. 
У середині 1950-х рр. став одним із засновників національного руху, лідером Бекабадської ініціативної групи. Автор багатьох документів руху, першого звернення до центральних органів влади, під яким були зібрані підписи учасників Другої світової війни та партизанського руху. У 1966 р. входив до складу делегації з шістдесяти п’яти представників кримськотатарського народу, уповноважених вручити звернення до XXIII з'їзду КПРС. У жовтні 1966 р. виключений із лав КПРС за «націоналістичну пропаганду серед кримських татар і розпалювання національної ворожнечі». Незабаром заарештований. Приводом для порушення справи стали вивішені 18 травня 1972 р. жалобні прапори з текстом «18 травня – день виселення кримських татар із Батьківщини». Засуджений до трьох років виправної колонії. Після звільнення продовжив боротьбу. Помер у м. Бекабаді, Узбекистан.