30 листопада
1916 р. в с. Кольчура, Крим, народилась Зорє АБЛЯМІТОВА (Віноградова) (30.11.1916–18.05.1989) —
вчена в галузях біохімії та морської біології, докторка біологічних наук (1958).
Із 1938 р. — наукова співробітниця Карадазької біологічної станції АН УРСР. Під час Другої світової війни була в евакуації, а 1945 р. повернулася на Карадзьку біологічну станцію. У 1947 р. захистила кандидатську дисертацію, в якій вперше описала вивчення хімічного складу низки безхребетних тварин Чорного моря. Уперше відкрила й описала явище «линяння» чорноморських риб. 1953 р. працювала на біологічній станції Інституту гідробіології АН УРСР в Одесі. 1958 р. захистила докторську дисертацію «Вітамін А в печінці чорноморських риб». З 1964 р. — співробітниця Одеського відділення Інституту біології південних морів, де завідувала відділом біохімії. Авторка фундаментальної праці «Біохімія морських організмів» (Київ, 1967). Померла в Одесі.
1878 р. в с. Ашчилар, Добруджа, Румунія, народився Мемет НІЯЗІЙ (30.11.1878–29.11.1931) —
поет, журналіст, учитель, вчений та активіст кримськотатарської діаспори Румунії.
Учителював у Криму, але був висланий урядом як «неблагонадійна особа». Був учителем у місцевій кримськотатарській школі (1906) в Румунії, читав лекції з османської історії, викладав османську мову, поезію і прозу, перську літературу і калам (мусульманське схоластичне богослів'я). У 1910–1914 рр. був директором школи. 1916 р. — декан факультету ісламської теології. У 1909 р. редагував журнал «Добруджа садасы» («Голос Добруджи»), газети «Тешвикъ» («Заохочення»), «Ишикъ» («Світло»), журнал «Мектеп ве эали» («Школа та родина»). 1918 р. після того, як Курултай проголосив Кримську Народну Республіку, переїхав до м. Сімферополя, де приєднався до кримськотатарських активістів, редагував газету «Акъ сёз» («Слово права»). Працював директором Зинджирли-медресе в Бахчисараї. Після встановлення радянської влади в Криму був змушений повернутися до Румунії, де до останніх днів свого життя працював учителем. 1911 р. в Стамбулі вийшла перша збірка його віршів «İthafat» або «Bağışlavlar» («Побажання»), у 1931 р. у Румунії в Пазарчикі — збірка «Sağış». Багато віршів поета увійшли до збірок — «Кок китап» («Блакитна книга», Стамбул, 1919) та «Къырым шиирлери» («Вірші Криму», Констанца, 1935). Помер у м. Меджидії, Румунія.