2 листопада

1654 р. в Бахчисараї, столиці Кримського ханства,
укладено кримськотатарсько-польський союз.

У червні 1654 р. між Річчю Посполитою та Московією вибухнула нова війна. Причиною став Переяславський договір гетьмана Богдана Хмельницького з московським царем Олексієм. Восени розпочалися переговори між королем Речі Посполитої Яном Казимиром II та кримським ханом Мехмедом IV Ґераєм Софу. Головною метою союзу було об'єднання зусиль проти Московського царства.

1905 р. в с. Ускют, Крим, народився
Иргат КАДИР (02.11.1905–26.01.1945) —
поет.  Жертва сталінських репресій.

Директор Кримськотатарського державного драматичного театру (1931), редактор балаклавської районної газети. Делегат 1-го з’їзду письменників СРСР (1934), відповідальний секретар Кримського відділу СП СРСР. Основні твори (1929–1936): «Ыргъатнынъ йырлары» («Пісні батрака», вірші), «Уджюм» («Наступ», вірші), «Исмаил» («Ісмаїл», поема). Публікувався в перекладі російською в журн. «Литература и искусство Крыма». Добірка віршів увійшла у збірку «Поэты Крыма» (Москва, 1937).
1937 р. заарештований за наклепом, звільнений перед війною. Учасник Другої світової війни. Загинув на фронті. 1974 р. вийшла збірка «Ташкъын» («Поток», вірші й поема).

1913 р. в с. Черкез-Кермен, Крим, народився
Амет АБДУРАМАНОВ (02.11.1913–27.05.1993) —
учасник національного руху кримських татар,
учасник Другої світової війни. Жертва радянських репресій.

Мобілізований 1941 р. На фронті дізнався про виселення кримських татар у травні 1944 р. Після цього відмовився воювати, за що був засуджений до 10 років таборів суворого режиму. Звільнений за амністією 1946 р. та відправлений на спецпоселення. Знайшов рідних у Таджикистані. Жив і працював у м. Ангрені (УзРСР). Брав активну участь у національному русі з моменту його зародження. Організовував перші мітинги кримських татар в Ангрені. Зробив вагомий внесок в організацію та проведення самоперепису народу, внаслідок чого було з’ясовано справжню картину участі кримських татар у війні 1941–1945 рр., масштаби виселення та загибелі народу за перші півтора року перебування в спецпоселеннях. У лютому 1967 р. в Ташкенті відбувся суд над групою активних учасників національного руху. А.Абдураманов, який був серед них, отримав два роки таборів суворого режиму. (15 травня 1991 р. А.Абдураманов та його соратники були реабілітовані.)
1975 р. намагався повернутися до Криму. Купив будинок, але влада не давала змоги оформити купівлю-продаж, тож 1978 р. був висланий до Узбекистану, згодом перебрався до Краснодарського краю. Там брав участь у роботі ініціативних груп та в мітингу кримських татар у Краснодарі 5 березня 1988 р. Загинув в автокатастрофі. Похований біля с.Заланкой Бахчисарайського району.

1938 р. загинув Алі АСАНОВ (1901–02.11.1938) —
педагог, громадсько-політичний діяч,
народний комісар освіти Кримської АРСР. Жертва сталінських репресій.

У 1930–1934 pp. — нарком освіти Кримської АРСР. Знятий із посади за нерішучість у боротьбі з буржуазним націоналізмом і призначений директором Кримського НДІ національно-культурного будівництва. Редактор районної газети «Бригадир» у Судаку (1935–1937). Автор статей «Народна освіта в Бахчисарайському районі», «Боротьба за всенавчання в Криму», «Бахчисарайський район у боротьбі за перебудову школи» та ін. Ці статті нині мають історичну цінність, бо висвітлюють стан освіти в Криму на початку 30-х років ХХ ст. Заарештований у Москві 22 липня 1937 р. Засуджений 2 листопада 1938 р. Військовою колегією Верховного Суду СРСР до найвищої кари. Реабілітований посмертно 12 грудня 1959 р.