5 жовтня
1935 р. в с. Актачі, Крим, народився
Яг’я ТЕМІРКАЯЄВ (05.10.1935–07.10.2003) — художник-живописець.
Із 1973 р. — учасник республіканських, всесоюзних, міжнародних виставок. Із 1979 р. — член Спілки художників СРСР. З 1992 р. — член Спілки художників України. Відомі роботи: «Фронтовики у комендатурі» (1992), «Вартовий на посту» (1993), «Шматок рідної землі» (1992). Твори перебувають у колекціях Кримськотатарського музею культурно-історичної спадщини (м. Сімферополь, Крим), у художніх галереях та приватних зібраннях Узбекистану, України, Росії. Помер у с. Курман, Крим.
1893 р. в с. Дерекой, Крим, народився
Хайрі ЕМІР-ЗАДЕ (05.10.1893–17.02.1958) —
артист театру і кіно, танцівник, поет.
Із 1921 р. виступав із ансамблем пісні й танцю Ялтинської філармонії. У 1923–1924 рр. працював у Кримськотатарському державному драматичному театрі, виконував провідні ролі. 1923 р. йому першому присвоєно звання Народного артиста Кримської АРСР. 1925 р. знявся в головній ролі у фільмі «Алім» за сценарієм У.Іпчі. Головну жіночу роль у стрічці зіграла дружина актора – Асіє Емір-заде. Х.Емір-заде виконував головні ролі у фільмах Ялтинської кіностудії «Ордер на арешт» (1926), «Пісня на камені» (1926); Одеської кіностудії: «Цемент» (1927), «Гребля прорвана» (1928), «Гість із Мекки» (1930); студії Азеркіно в Баку: «26 комісарів» (1933), «Два товариші» (1934), «Ісмет» (1934) та ін. Останній фільм за його участю — кіноновела у двох частинах «Бахтіяр» (1942). Після депортації кримськотатарського народу Х.Емір-заде було звільнено з кіностудії. Заробляв на життя шевським ремеслом. Помер у Баку.
1937 р. в с. Конрат, Крим, народився
Кемал УСЕЇНОВ (псевдонім Конратли) (05.10.1937–17.03.2004) —
літературознавець, тюрколог, журналіст, учасник національного руху.
1944 р. висланий до Узбекистану. За участь у національному русі був звільнений з посади викладача Самаркандського університету.
1991 р. переїхав до Криму, працював у газ. «Мераба» та журналі Guncel. Із 1995 р. й до кінця життя — викладач кафедри філології Кримського індустріально- педагогічного інституту. Був одним із провідних фахівців півострова в галузі тюркології, сходознавства та романо-германістики. Наукові роботи К. Усеїнова: «Къырымтатар эдебиятининъ менбалары: Юсуф акъкъында эки поэма» («До витоків кримськотатарської літератури: дві поеми про Юсуфа») «Къырымтатар язы тилининъ тарихиндан» («Історія кримськотатарської літературної мови»). Вчений виявив та дослідив ранній твір кримськотатарського поета XII ст. Мухаммеда (Махмуда) Киримли «Юсуф і Зулейха», зробив транслітерацію цього твору з арабської на латинську та кирилицьку абетки. Переклав «Книгу походів» Киримли Хаджи Мехмеда Сенаї; твір Халіма Ґерая Султана «Гульбун-и ханан Яхуд Къырым Тарихы» («Трояндовий кущ ханів або історія Криму»). Досконало володів старокримськотатарською, османською, арабською та іншими іноземними мовами. Залишив після себе безцінну спадщину в галузі старокримськотатарської мови та літератури. Помер у Криму.