14 жовтня
1886 р. у м. Бахчисараї, Крим, народилась
Шефіка ГАСПРИНСЬКА (14.10.1886–31.08.1975) —
журналістка, громадська і політична діячка.
Донька видатного кримськотатарського просвітителя Ісмаїла Гаспринського.
Головна редакторка жіночого журналу «Алем-і Нісван» («Жіночий світ»), перший номерякого вийшов 3 березня 1906 р. Дружина Юсуфа Насіпбейлі, який у 1919–1920 рр. був прем’єр-міністром національного уряду Азербайджану. У травні 1917 р. у складі кримської делегації взяла участь у роботі I Всеросійського мусульманського з’їзду в Москві, увійшла до його керівного органу. У квітні 1917 р. на жіночому мітингу в Бахчисараї обрана головою міського жіночого мусульманського комітету. Делегатка I Курултаю кримськотатарського народу. Директорка відкритого в Сімферополі жіночого педагогічного училища («Дар-уль-мулімін»).
Після розгону уряду Курултаю Ш.Гаспринська з родиною виїхала до Баку. Коли внаслідок перевороту національний уряд Азербайджану був повалений, а чоловіка розстріляно, вона разом із дітьми емігрувала до Туреччини. Жила в Стамбулі, була директоркою сирітського притулку. Брала активну участь у громадському житті кримськотатарської діаспори, займалася благодійністю. 1930 р. заснувала та очолила в Стамбулі «Союз кримськотатарських жінок». Померла в Стамбулі.
1901 р. в Бахчисараї був відкритий будинок кримськотатарського національного театру.
Засновники — просвітник Ісмаїл Гаспринський та міський голова Мустафа мурза Давидович. Першими постановками театру були «Бідний хлопчик» Н.Кемаля, «Чому бути — того не минути» С.Озенбашли, «Лікар мимоволі» Мольєра. У 1905–1908 рр. у театрі поставили історичні драми «Надиршах», «Шейх Санан», «Алім-Азамат оглу» та ін. Театр сприяв залученню жінок до творчості, адже до 1914 р. жіночі ролі виконували переважно чоловіки. Першою кримськотатарською дівчиною, яка зіграла в національному театрі, була Мерзіє Солпудай (1906). А вже за нею на сцену вийшли кримські татарки А.Тайганська, Ф.Ширинська та Е.Челебієва. 1917 р. в Сімферополі була створена жіноча трупа «Єшиль ада» («Зелений острів», режисери А.Болатукова та А.Тайганська).
14–15 жовтня 1917 р. в Сімферополі ухвалено рішення
про скликання Курултаю кримськотатарського народу.
На Другому всекримському з'їзді затвердили закон про порядок проведення Курултаю та програму національної партії «Міллі Фірка» («Народна партія»). Ядро партії становили перші особи Мусульманського комітету.
1918 р. в Сімферополі за активного сприяння С. Крима був відкритий Таврійський університет.
Кримськотатарська інтелігенція взяла активну участь у становленні та розвитку університету, зокрема, в створенні східного факультету, який вдалося організувати насамперед завдяки політиці коренізації. До професорсько-викладацького складу цього факультету входили О.Акчокракли, І.Льоманов, A.Одабаш. Кабінетом тюркських мов завідував Б.Чобан-заде. Факультет готував педагогів, здатних працювати в кримськотатарських національних школах другого ступеня.