12 жовтня

1927 р. в с. Фоті-Сала, Крим, народився
Ідріс АСАНІН (псевдонім Джамджи) (12.10.1927–06.08.2007) —
письменник, публіцист, учасник кримськотатарського національного руху.

18 травня 1944 р. всю родину вислано до Самаркандської області Узбекистану, де від малярії загинули батьки, брати й сестри. І.Асанін залишився удвох із молодшою сестрою. 1950 р. був заарештований за популярні серед народу вірші про депортацію та заклики до повернення кримських татар на Батьківщину. Вирок суду — 25 років таборів. Після смерті Сталіна справу переглянули і термін ув’язнення скоротили до 10 років. 1956 р. вийшов на волю. І.Асанін — єдиний репресований за свою творчість кримськотатарський письменник, в’язень ГУЛАГу, який залишився живим.
1988 р. повернувся до Криму, влаштувався в Бахчисараї. Продовжив творчу роботу. 1991 р. обраний делегатом II Курултаю кримськотатарського народу. Став ініціатором створення товариства з вивчення та збереження археологічних, історико-архітектурних пам’яток Криму та мусульманських святинь «Азізлер» («Святині»). Із 1997 р. — член НСПУ. Видав книгу віршів «Бір авуч топрак» («Жменька землі», 1997); три томи книги «Адалет куреші сафларинда» («У лавах боротьби за справедливість», 2002, 2005, 2006) про найвідоміших учасників національного руху. 4-й том за дорученням І.Асаніна після його смерті видала журналістка Зера Бекірова. Помер у м. Бахчисараї.