10 жовтня

1941 р. в м. Бахчисараї народився
Сейдамет МЕМЕТОВ (10.10.1941–13.03.2010) —
ветеран національного руху кримських татар.

18 травня 1944 р. разом із родиною висланий до Узбекистану. На початку 1960-х долучився до національного руху. 1977 р. намагався переїхати до Криму, купив будинок у с.Ліснівка, Сакського району. Збирав матеріали про переслідування кримських татар, які намагалися закріпитися на Батьківщині. 15 березня 1979 р. С.Меметову присудили рік таборів суворого режиму та 4 роки заслання за «дармоїдство», «невиконання вироку про висилку» та «порушення паспортних правил». П’ять разів заводили на нього кримінальні справи, три з яких закінчилися тюремними термінами. 
У 1990-х повернувся до Криму, створив сім’ю. Після загибелі Юрія Османова керував справами НДКТ, був хранителем архіву національного руху. Помер після тривалої хвороби в Криму.

У 1961 р. в Ташкенті влаштували судилище над кримськими татарами
Енвером Сеферовим та Шевкетом Абдурамановим.

У жовтні 1961 р. Ташкентський обласний суд розглянув справу за звинуваченням Е.Сеферова та Ш.Абдураманова в антирадянській пропаганді, агітації та розпалюванні міжнаціональної ворожнечі. Суд стверджував, що Сеферов, «використовуючи національні почуття татар, складав, розмножував та поширював антирадянські документи, зміст яких був спрямований на підрив та ослаблення радянської влади та проти заходів партії й уряду», а Абдураманов «поширював їх серед мешканців Чирчика». Е.Сеферов був засуджений на сім, а Ш.Абдураманов – на п’ять років перебування в колонії суворого режиму.