1 жовтня

1911 р. в м. Бурса, Туреччина, народився Ісмаїл ОТАР (01.10.1909–28.10.2005) —
громадський діяч, літератор, дослідник і збирач кримськотатарської культури.

Під впливом батька з юності цікавився історією Криму. 1930 р. познайомився з Джафером Сейдаметом та Мустеджипом Улькусалом і став турецьким представником часопису Emel («Мета»), який виходив у Румунії. У 1962–1977 рр. І.Отар видавав журнал у Туреччині. Він був одним із засновників Фонду Emel та його першим президентом (1986–1988).
Написав книгу про кримськотатарського поета та вченого Бекіра Чобан-заде. Переклав сучасною турецькою мовою твори відомих кримськотатарських письменників. Серед виданих ним книг — «Kırım'da Tatar tamgaları» («В Криму татарські тамги») Османа Акчокракли; «Çarlik Hakimiyetinde Kirim Faciasi», «Yahut Tatar Hicretleri» («Кримська катастрофа за царської влади, або переселення татар») Амета Озенбашли та ін. Відомий також як поет. Найбільш знаний його вірш «Çibörek» («Чиборек») (1938).
Один із засновників Kırım Türk Kültür Derneği (Культурної спільноти кримських татар) у Туреччині (1952). Велику збірку книг та документів, що стосуються Криму, після його смерті було передано одній зі Стамбульських бібліотек. Помер у Стамбулі.

1939 р. в м. Ялті, Крим, народився Ленур ІБРАİМОВ (01.10.1939–12.03.1986) —
поет, учасник національного руху, політв’язень.

Батьки — Ваап Ібраімов та Поліна Романовська. Після виходу Указу ВР СРСР від 5 вересня 1967 р. зацікавився кримськотатарським питанням. У цей період вийшли його твори «Таріх» («Історія»), «Къырым ёллари» («Дороги Криму»), «1967 сенеси Ферманына даир» («1967 року, що стосується указу»), «Амет-хан Султангъа» («Амет-хан Султан») та ін. У 60-ті роки приєднався до національного руху. Їздив Кримом, фіксуючи факти виселення кримських татар, яких влада відмовилась прописувати на півострові, готував матеріали для інформаційних бюлетенів. Дім Л.Ібраімова став штабом активістів. За паспортом Леонід Романовський, Л.Ібраімов подав документи на зміну імені та національності, після чого зазнав переслідувань з боку КДБ.
1968 р. в його будинку провели обшук, вилучили всі документи, рукописи. 1971 р. Ленура Ібраімова заарештували й відправили до Ташкента, де він два роки провів у таборі. 1973 р. повернувся до Криму, продовжив писати вірші. Зазнав переслідувань, тиску, позбавлення роботи. Помер у Криму.

1992 р. біля Алушти в селищі Червоний Рай влада Криму
влаштувала кривавий погром кримськотатарського населення.

Влада Криму прагнула загальмувати процес повернення кримських татар і не допустити їхнього поселення в Алушті та прилеглих селах. 1992 р. мали виділити 370 земельних ділянок під забудову репатріантам, але надали тільки близько 80. Це змусило кримських татар встановити пікет біля персикового саду в селі Червоний Рай.
Вранці 1 жовтня 1992 р. підрозділ кримської міліції спеціального призначення скоїв збройний напад на табір репатріантів, побили всіх учасників пікету (четверо з важкими травмами потрапили до лікарні), затримали 26 осіб. 5 та 6 жовтня 1992 р. кримські татари провели в Сімферополі масові акції протесту проти свавілля влади.
Основна мета цих акцій — притягнути організаторів погрому до персональної кримінальної відповідальності та домогтися звільнення 26 заручників.

День захисників і захисниць України