Крим під Російською окупацією 3752 день
Вся Україна у вогні 827 день
  Репортажі та Інтерв'ю Чого чекати мешканцям Криму після деокупації| Таміла Ташева

Чого чекати мешканцям Криму після деокупації| Таміла Ташева

- Окупація понад 9 років: викрадення людей, тортури, фізичне та моральне знищення, переслідування та арешти. Очікування. Надії. Розчарування із невіра. Сила, витримка та незламність! Про життя в анексованому Криму та бачення його майбутнього, говоримо з Постійною Представницю Президента України в автономній Республіці Крим, Тамілою Ташевою.

- Вітаю вас!

-  Доброго здоров'я!

- Крим всі роки, починаючи з 1991 року вважався особливим регіоном. З 2014-го політика стосовного Криму докорінно змінюється, які задачі наразі перед вашою командою ставить президент України?

- Власне, я в команді президента працюю з 2019 року. Спочатку працювала  заступницю представника, а вже 25 квітня 2022 року була призначена Представником Президента. Власне, представником в достатньо непростий час. Зрозуміло, що починаючи з 2014 року ми живемо в умовах війни, але після 2022 року - це повномасштабне вторгнення.

І, відповідно виклики стали набагато більшими. Дійсно, президент поставив завдання напрацювати такі першочергові кроки після деокупації, в різних абсолютно сферах, і в гуманітарній, і в інформаційній сфері. І в сфері, яка пов'язана з відновленням публічної влади в Криму. Питання кадрового резерву, і взагалі людей, з якими нам треба працювати, і питаннях відповідальності. Це величезний обсяг питань, які пов'язані з майбутнім Кримом.

Що буде одразу після  деокупації? Тобто, нам потрібно стабілізувати спочатку ситуацію на території півострова, але часу на розхолодження у нас немає. Відповідно, ми розуміємо, що Крим рано чи пізно буде деокупований, і Україна має бути готовою до цих процесів.

Величезний обсяг питань, які пов'язані, звісно, безпосередньо з комунікацією і людьми. Тому що після 2022 року ситуація змінилась в тому, що в нас немає фактично можливостей комунікувати.

Тобто, якщо раніше наші громадяни приїжджали з території окупованої, на території зокрема Херсонської області, отримували ряд якихось послуг і так далі, то зараз значно ускладнений виїзд з території Півострова – це фактично є можливість виїжджати лише територію Російської Федерації.

Потім виїзд в треті країни. Частіше за все наші громадяни залишаються в третіх країнах. Далеко не всі вертаються на територію материкової частини України. Відповідно, ця комунікація, вона, звісно, що ускладнена. Ну, і в принципі, донести будь-яку інформацію в Крим, достатньо складно.

Хоча і це завдання, яке ставив президент, ми теж намагаємось виконувати. Тобто, підтримувати наших громадян в усіх їх запитах, які у нас є.

Незважаючи на те, що почалося повномасштабне вторгнення, було кілька тисяч звернень, які були в 2022 році, в цьому році дуже також велика кількість звернень. І це означає, що запит на різні послуги від української держави є.

Зараз дійсно ми перебуваємо в очікуванні того, що Крим нарешті повертається в законне поле України.

- От перше, з чого буде все починатися. Тобто, Україна, припустимо, вже відновила свою юрисдикцію на півострові. З чого починати? Чи є от наразі, на сьогоднішній день, вже певний план дій?

Звісно, є. Є плани, які закриті. Це так звані стабілізаційні заходи. Власне, досвід таких стабілізаційних заходів ми маємо, наприклад, на території міста Херсона. І частин Херсонської області маємо і по Харківщині. Звісно, що це питання стабілізації ситуації.

Це робота з тим населенням, яке там проживає і які там частково почали співпрацю з ворогом. Звісно, це вичищення фактично території від агентів Росії. Я безпосередньо маю на увазі агентів. Це, звісно, військові або ті, які були завербовані. Це так звані стабілізаційні заходи.

 Звісно, що це і питання, які пов'язані з відновленням. Ми ж не знаємо, яким чином Крим буде повертатися, мається на увазі, ступінь руйнації і так далі…

Чи росіяни, як в Херсоні, так звані "жести доброю волі" будуть здійснювати, чи вони будуть відбиватися,  і, відповідно, будуть пошкоджена цивільна інфраструктура. Якщо вона буде пошкоджена, її потрібно буде швидко відновлювати.

Звісно, що це і зв'язок, і інтернет-зв'язок, і мобільний зв'язок. Ще функціонування служби спасіння, медичної допомоги. Це перша робота наших правоохоронних органів, які там мають почати працювати.

Тобто є цей великий блок, який пов'язаний з стабілізацією ситуації. Звісно, що великий блок питань, який пов'язаний з відновленням української влади в Криму.

Наші бачення, що спочатку там мають існувати військова адміністрація, як на території всієї України в умовах воєнного стану, потім з поступовим переходом до військово-цивільних адміністрацій.

Звісно, що через деякий час, після того, як можна буде проводити там вибори, це перехід до виборчого процесу з формуванням місцевих адміністрацій, місцевої влади.

Мушу зауважити, що це не буде швидко. Треба розуміти і стандарти ОБСЄ, ряда інших міжнародних організацій. Без стабілізації ситуації, без відновлення української влади, принаймні, тої, яка є військової адміністрації, або гуманітарного розмінування розумів людей, ми вибори проводити не можемо. Тому про жодні строки мова не йдеться.

Саме тому зараз ми зосередились на кількох питаннях:

Перша - це відновлення української влади в Криму. Відповідно, вже ми і законопроект розробили, це була наша ідея, яка була прийнята 23 серпня, про окремі питання адміністративного устрою АРК і міста Севастополя. Це питання пов'язані з кадровим резервом. Цей же кадровий резерв запрацював як експериментальний проект, тобто робота з людьми, які будуть їхати працювати на деокуповані території.

Звісно, що це питання відповідальності. Ми маємо ці питання піднімати, тому що там відбувалися ряд злочинів. Є конкретні люди, які мають нести відповідальність за це. Звісно, що це гуманітарні всі аспекти, це і відновлення освіти, і відновлення інформаційного поля протидії пропаганди, яка має відбуватися там.

І звісно, що питання, які стосуються безпосередньо життя людей, наприклад, які документи вони будуть використовувати, що робити з майном, що робити з російськими громадянами, які незаконно приїхали на територію Криму.

На нашу думку вони мають всі виїхати, бо вони незаконно там знаходяться, вони беруть участь у злочині колонізації території. Тому це величезний обсяг питань.

І звісно, що першим кроком має бути відновлення української влади в Криму. Дев'ять років – це дійсно такий доволі великий проміжок часу. І всі ці дев'ять років покоління - ціле  покоління.  Школярі не мали можливості фактично навчатись рідною їм мовою, українською та кримськотатарською.

- Що далі буде з тими дітьми, які, скажімо, там, провчились вже з першого по дев'ятий клас, п'ятого по одинадцятий, як їх повернути до того, аби вони все ж таки змогли за вже більш короткий мабуть період вивчити нормально повернутись до свого рідного, до українського?

Це дуже складно буде, і не варто мати ілюзії, що там і закон про функціонування державної мови швидко запрацює, всі почнуть спілкуватись, і певний спротив буде. Звісно, що єдиною державною мовою в Криму, як на всій території України, має бути українська державна мова.

Звісно, що з певними можливостями розвитку мов корінних народів, зокрема, найбільш суб'єктно кримськотатарської мови. Але це дійсно буде дуже складний процес.

Я не маю абсолютної ілюзії, що одномоментно наша мова запрацює в усіх сферах життя. Відповідно, ми думаємо над певними короткими періодами перехідними для функціонування державної мови. Або, принаймні, відсутності на деякий час санкцій щодо того,  щоб не виконувати закон про державну мову. Але фіналізованих рішень жодних ще немає.

Поки що ми ще знаходимось в стаді обговорення. Бо дуже важливо не перетиснути, щоби люди відчували, з одного боку, силу держави, але з іншого боку не боялися приходу і повернення України на територію. Тому ми будемо в такому збалансованому підході із повагою до прав людини, із повагою до українського державного суверенітету нашої єдиної державної умови, це впроваджувати.

Я впевнена, що шляхом різних стимулюючих програм, різних молодіжних програм обмінів, можливостей вивчення української умови факультативно, наприклад, додатково до основного навчання, різного роду підходів до навчання, наприклад, білінгвальних, трилінгвальних підручників, спеціальних програм для таких дітей, ми зможемо подолати, просто це не буде швидко, поступово.

Ми зможемо зробити так, щоб українські діти знову були в українському гуманітарному інформаційному середовищі, могли користуватися всіма тими благами, які були здійснені реформами після 2014 року. Але я розумію, що на це потрібен час просто.

На це потрібен час, просто все одразу не запрацює, саме тому ми зараз розпрацьовуємо ті всі програми, які пов'язані з когнітивною деокупацією розумів людей. І є дії, які ми маємо зробити до деокупації, і ті заходи, які будемо здійснювати одразу після повернення контролю над Кримом.

- От якщо говорити про деокупацію, якщо ще два роки тому ми говорили лише про дипломатичний шлях повернення Криму, то зараз все частіше ми можемо чути про військове повернення Криму. Що ви скажете з цього приводу, як ви вважаєте, чи можливо це, чи дійсно так багато зараз стоїться питання, так актуально воно розглядається?

- Власне, стратегія деокупації і реінтеграції, яка була прийняла у 2021 році, ми ніколи не виключали військового шляху. І говорили про різні асиметричні заходи і дії, які ми маємо здійснювати.

Дійсно був названий пріоритетним політико-дипломатичний шлях повернення, але ми ніколи не виключали військових елементів в поверненні території Півострову.

Зараз, очевидно, що після повномасштабного вторгнення сподіватися лише на політико-дипломатичний шлях повернення, було б дивним з нашого боку. Саме тому відбуваються певні дії по військових об'єктах на території Півострову.

Чи це є військовими діями? Мені здається, це є військовими діями, коли ми такі асиметричні військові заходи здійснюємо. І по Керченському мосту, по базах ВМФ, по різних військових базах, які розташовані на території всього Криму, по конкретних об'єктах, де знаходиться ППО, де знаходяться різне обладнання, техніка російська, і так далі.

Тому це дуже важливі дії. Зрозуміло, що лише військовим елементом ми теж, якби не зможемо ситуацію полагодити. Відповідно, звичайно, що будь-якому військовому елементу також буде присутній політика дипломатична, як елемент.

Насправді, єдина позиція, яка озвучується президентом України, що ми звільняємо абсолютно всі території тим шляхом, який нам буде доступний в цей конкретний момент. Тому що військові дії, і взагалі все, що пов'язано з відвоюванням територій, це дуже такий процес змінний. Зараз така ситуація, після завтра інша буде ситуація, і так далі. Тому потрібно дивитися об'єктивно на цей конкретний момент і діяти відповідно.

- Крим довгий час перебував в окупації, і ми вже почали про це трохи говорити, як будуть вирішуватися нові питання, бо коли Крим буде звільнено, одразу ці питання можуть дуже гостро постати. Зараз все це проговорюється, яким чином буде вирішуватись?

- Так, ми на доручення президента розробляли такий візійний документ -  першочергові кроки після деокупації.

Зараз на базі Кабінету міністрів буде розроблятися окрема стратегія, яка буде присвячена всім окупованим територіям. Що хоч Крим і є достатньо специфічним регіоном, там є певні особливості, в тому числі особливості того, яким чином відбувалася окупація.

Але все одно, ми маємо розробляти політику, абсолютно для всіх територій, з певними відмінностями. Тому, так, ми розробляємо, і це було одне з питань, над яким ми працюємо. Не скажу, що є дуже-дуже конкретні законопроекти, які пов'язані з цим, але певна рамка, певна візія щодо цього, вже є. Вона полягає в тому, що буде лише часткове визнання правочинів. Тобто, наприклад, все, що стосується незаконної націоналізації.

Зрозуміло, що всі ці акти є нікчемними. Держава їх не визнає. Все, що буде пов'язано, наприклад, з порушеннями прав людини. У когось, наприклад, відбулася незаконна експропріація майна. Зрозуміло, що такі правочини не будуть визнаватися. Але якщо, наприклад, був правочиннім між особою А і особою Б, з яких особа Б - це людина громадянин Російської Федерації, в тому числі, то треба думати, чи є там конфлікт, спір в цьому питанні. Ну і звісно, що ми маємо поважати міжнародне право, право власності в тому числі. Тому нам потрібно буде приймати як і непопулярні рішення, в тому числі, складні дуже рішення. Ключове, що російські громадяни точно мають виїжджати з території півострову.

Саме тому ми зараз вже артикулюємо це, що шановні громадяни Росії, всіх, хто приїхали незаконно проживати на цій території, ви маєте виїхати.

Ну і відповідно, будуть, звичайно, складні питання з їх майном. Але будемо дивитися на практики міжнародні з повагою до приватної власності з одного боку, а з іншого боку - з інтересами української держави. І в тому числі і щодо майна іноземних громадян.

Щодо дипломів вищих навчальних закладів, як буде справа з ними? От хто, наприклад, за ці 9 років, 5 років університету?

Насправді це окреме питання, які пов'язані з визнанням документів, правочинів і так далі.

Перша теза - ми не визнаємо автоматично будь-що, що видавалося там. Відповідно, нам потрібна певна процедура верифікації таких документів. Які стосуються, наприклад, про народження, про смерть, того, що стосується, наприклад, всіх питань, з інвалідністю, соціального чогось такого, судові рішення. Звісно, що ми їх не можемо приймати. Відповідно, потрібна процедура верифікації.

Ми думаємо над певною етапністю. Тобто те, що найнагальніше, має верифіковуватися. В найкоротші терміни. А те, що можна, умовно, відтягнути, що не впливає на безпосереднє життя людина на цій території, то можна пізніше вирішувати.

У будь-якому випадку все це має прийти верифікацією і отримання українських зразків документів. Тому що зараз, ми спільно з народними депутатами напрацювали законопроект щодо визнання кваліфікації знань на окупованій території. Є вже зараз такий запит від наших громадян, які наприклад, провчилися один курс університету, або два курсу університету, хочуть перевестися сюди і вчитися на материкові частини України.

Відповідно, на даний момент такої процедури у нас немає, як переведення. Ні процедури, ні механіки немає. Тому зараз в першому читанні,  вже був прийнятий відповідний законопроект. Сподіваємось, і в другому читанні буде прийнятий, щоб створити процедуру, що, наприклад, вони мають здати тут:  історію України, українську мову, підтвердити свої кваліфікації знання з профільних якихось предметів.

Пройти процедуру, по якій вони це роблять, і після певної адаптації, вони можуть перейти і вчитися вже в українському навчальному закладі. Тому що треба ж розуміти, що там за цей час, понад 9 років з моменту окупації, вже є люди, які завершили навчальні заклади.

І вони там є, і ці люди там будуть продовжувати жити. Що з ними робити? Ми ж не маємо їм заборонити працювати, тобто відібрати їх права на професію. Не можемо.

Але є галузі, в яких ці дипломи не можуть однозначно бути верифікованими. Наприклад, це стосується історії Росії, політології або журналістики в тому числі.

Тому що це ці люди, які здійснювали пропаганду і з самого початку, з першого курсу, вчилися якби цьому. Тому що навчальний заклад, який вчить журналістиці і випускає журналістів, він одразу заточений на території Росії або окупованих територій на здійснення пропаганди і, звісно, пропаганди антиукраїнської.

І ряд інших предметів гуманітарного спектру, по яким їм однозначно потрібно буде перенавчатися, тобто вступати з нуля на інші спеціальності. А ті самі медики, фізики, біологи, спокійно можуть після підтвердження своїх знань в українському навчальному закладі працювати далі.

- Чи зафіксовано на сьогоднішній день державне бачення територіального устрою Криму, тобто це Кримськотатарська національно-територіальна автономія, чи все ж таки це Кримська область? Тому що якось це питання іноді так відкладається, якби на потім, тобто коли буде деокуповано, тоді і будемо вирішувати.  Немає можливості на сьогоднішній день вирішувати це питання, чи все ж таки воно вирішується?

А от ви правильно здаєте питання, тому що немає можливості. В умовах воєнного стану про  жодну зміну до Конституції ми не можемо говорити.

Відповідно, будь-які зміни статусу Криму, неважливо, чи ми умовно відбираємо особливий  статус у міста Севастополя, чи ми міняємо АРК з Автономної Республіки на область, чи ми даємо додаткові повноваження по праву кримськотатарського народу, як корінного народу України, на самовизначення. Все це потребує змін до Конституції. А під час війни,  воєнного стану ми цього робити не можемо. Саме тому ми відкладаємо це на пізніший час. Звісно, що дискусії певні ведуться, ведуться з Меджлісом, з народними депутатами.

Взагалі, я вважаю, що має бути широка парламентська дискусія. Їм приймати рішення,  не президенту України, а народним депутатам 300+ голосів. Їм приймати рішення голосувати за це під час однієї сесії. Тому, поки що це відкладене питання, і ми зараз вирішуємо питання, які пов'язані з військовими адміністраціями.

Власне, ми розблокували цю можливість, тому що було 10 нових районів. В 2020 році започатковано зменшення кількості районів для Криму. І певні перейменування навіть були. Але народні депутати заклали норму про те, що лише після деокупації будуть зміни. Зараз ми 23 серпня проголосували про законопроект. Президент його вже підписав. Я про нього згадувала, яким ми розблоковуємо можливість створення військових адміністрацій на базі 10 нових районів.

Також ми даємо доручення Кабінету міністрів України розробити, в тому числі і порізати фактично Крим ще на територіальні громади. І по ідеї має бути, тому законопроекті, який ми бачили, близько 40 громад, на базі яких будуть створені військові адміністрації.

Це для початку в умовах воєнного стану, після заходу нас на територію Півострову. Це будуть способи урядування на цій території, поки ми не зможемо перейти в режим після воєнного стану і присутності цивільного компоненту військово-цивільних адміністрацій.

Ми з вами вже почали трохи говорити про голод кадрів, який може виникнути на деокупованій території. Станом на зараз, чи запущені державою певні освітні програми для підготовки кадрів, як щойно буде деокуповано Крим, вони просто зайдуть і почнуть працювати?

Так,  по перше ми запустили, я вже згадувала, експериментальний проект. Це було рішення Кабінету міністрів, щодо створення кадрового резерву, або резерву відновлення для всіх окупованих територій. 80% з цих анкет, люди націлені на Крим.

Люди дуже різні, як управлінська вертикаль, так і просто державні службовці, які вже є державними службовцями, і ті, хто не має досвіду, також подають свої кандидатури. І поряд з цим елементом, пошуком цих кадрів, звісно, що має бути освітні програми різного роду.

Дві програми ми запускаємо, от вже з жовтня місяця має початися навчання. Це очна і заочна форма в університеті Шевченка. Це програми, яка називається постконфліктне врядування на деокупованих територіях. Крім того, спільно з іншими освітніми інституціями ми запускаємо для управлінської вертикалі освітні програми  вже на базі Національного агентства з державної служби розроблено 14 освітніх програм для кадрів, які мають прийти через такого роду навчання.

Ми самі запускали курс про Крим. Це десяти серійний серіал, програма, де можна дізнатися базову інформацією про Крим і про державні політики щодо Криму.

Тому є програми, ми будемо їх, звісно, що нарощувати, додаткові програми робити, але це дуже важливий елемент. Тобто поряд з кадрами, які мають їхати туди на деокуповані території, обов'язково їх потрібно проганяти через певні знання, давати їм, щоб вони їхали кваліфікованими, а не просто їхали, тому що чомусь туди захотілися їхати.

- Наслідок підриву Каховської ГЕС російськими окупантами, Крим втратив можливість отримувати дніпровську воду. Чи дійсно це дуже сильно впливає на Крим і що буде далі? Якось обговорюється зараз це питання чи ні?

Наслідки ми ще будемо розуміти в подальшому. В принципі це не лише для Криму, а для великої кількості інших областей, в першу чергу, звісно, що для Херсонської області.

Вода до Криму не постачалася з 2014 року і використовувалася лише місцева вода для потреб як цивільного населення, так і обслуговування, військової інфраструктури Криму в тому числі.

Інших можливостей за понад 9 років окупації окупанти не знайшли, ні опріснювальних технологій вони не створили. Нічого. Тому звісно, що Україні потрібно буде вирішувати питання з опріснення води для Криму, тому що повноцінно розвиватися Крим не зможе. А в принципі те, як Росія використовувала наявний водний ресурс в Криму, в тому числі і використовуючи підводні джерела артезіанські, коли вони бурили по всьому півострову, то звісно, що це дуже сильно відобразилося на екології Криму. Тому це дуже важливе питання, яке, звісно, що має держава вирішувати в подальшому.

Зараз питання вирішуються шляхом прокладання трубопроводів і підводу цих трубопроводів до цивільного населення в тих областях, які найбільш постраждали, Херсонська, Запоріжська, Дніпропетровська області. Але, звичайно, треба буде системно вирішувати це питання в подальшому. Але це мільярдні інвестиції.

І, звісно, без допомоги наших міжнародних партнерів ми тут не справимось.

- У Криму останнім часом знову дуже активно поновились випадки викрадення людей, тортури щодо них і випадки вручення повісток до лав армії Російської Федерації. Що робити тим чоловікам, які отримали такі повістки, якими мають бути їх дії?

- Ми неодноразово говорили і робили роз'яснення максимально уникати можливості призову і тим паче контрактної служби. Залягти на дно, виїхати з території півострову, хоча б виїхати на територію Російської Федерації. Але така злочинна мобілізація і з російських регіонів, або окупованих нею, подивіться, які регіони максимально мобілізують.

Це знову ж таки політика колонізації по відношенню до не руського населення. Відповідно, вони в Криму таку саму політику по відношенню до кримських татар, зокрема і  проводять.

Саме тому це велика трагедія. Кримські татари змушені були виїжджати активно, починаючи з осінні минулого року, тому що таргетована була направлена мобілізація саме на кримських татар. Не лише, але дуже активно на кримських татар.

Тому порада така -  максимально намагатися виїжджати. Інших можливостей немає. Ну, або спочатку отримати адміністративне стягнення…

Навіть звучать такі думки, що краще сісти у в’язницю, ніж йти служити проти власного народу, проти власної країни. Ну і бути вбитим на полі бою. Тому краще всього виїжджати - це єдина раціональна може бути порада.

- На останок нашої зустрічі, що б ви побажали тим людям, які зараз в окупації, які зараз в Криму, так дуже сильно чекають на звільнення?

- Вірте в ЗСУ, вірте в можливість політико-дипломатичних врегулювання. Ми обов'язково повернемо всі наші території. І наш український державний прапор обов'язково будемо майоріти над нашими містами Севастополь, Бахчисарай, Ялта.

- Дякую вам за зустріч.