Борис Бабін: У мене головне питання до НАБУ: шановні, Ви займаєтесь питаннями корупції...
Ведучий: Ібрагім Сулейманов
Доброго дня, шановні радіослухачі! Ви слухаєте «Радіо Куреш» програму «Званий гість» і сьогодні програму буде вести я, Ібрагім Сулейманов. Як завжди у цій програмі у нас цікаві гості, і сьогодні - не виключення: у нас в гостях постійний представник Президента України в Криму – Борис Бабін. Доброго дня!
Борис Бабін: Доброго дня!
І.С.: Борисе Володимировичу, ми з вами в цій студії в середині грудня минулого року обговорювали перші 100 днів роботи Представництва. Тоді наші слухачі дізнались про багато ініціатив, які ви особисто намагалися впровадити для того, щоб нарешті зрушити цю глибу проблем, з якими зіштовхуються мешканці окупованого Криму. Мова йшла і про ЦНАПи, і про транспортну проблему, і про незаконну торгівлю, і про інші речі. Але почнемо з того, що в ці дні ми вшановуємо загиблих на Майдані в лютому 2014 року. А також саме 20 лютого визнано першим днем окупації України. Саме в цей день зафіксовано незаконний перетин кордону російськими військами. Тому не можемо не спитати, з якими відчуттями ви, перш за все, як людина зустрічаєте цю сумну річницю?
Б.Б.: Річниця, дійсно, сумна. Бо ці дні чотири роки тому всі бачили Майдан, жили майданом. Це була біль, трагічна загибель громадян України в умовах диктатури, яка трималась останню добу. Тоді ще важко було уявити, що буде початок окупації. Зрозуміло, що дні військової інтервенції в Криму були непомітні для пересічних громадян. До 23 лютого, я особисто , навіть і не думав про це. У мене і родина була в Криму і я опікувався їх безпекою в останні дні лютого, коли стало зрозуміло, це мабуть 25 лютого, тоді це стало публічно і моя сестра з чоловіком виїхала з Криму, вони зрозуміли, що все дуже погано. Тоді для мене це дійсно біль, але тоді, особливо у лютому-березні, коли події почали розвиватись, тоді всі жили Кримом, тоді ми жили в Одесі, ми жили Одесою. Тому що ніхто не знав, як і хто зупинить агресора, на якому плацдармі зупиниться цей Молох. І тоді вже була вже інша ситуація, ситуація беззахисності, ситуація мобілізації внутрішньої і суспільної. Я пам’ятаю ситуацію, коли в березні на блокпости одесити питалися готувати регіон від агресора. Це для мене дуже актуальне, це було продовження кримських подій. Тому березень – травень 14-го року - це перша фаза російської агресії на півдні зокрема. Для мене це жива історія. Я моніторив з патріотами в Одесі з лютого, це перші спроби захоплення ОДА, тітушки, перші бійки. І це було абсолютно як в Криму. Це було дзеркало, яке було розбите.
І.С.: Дякую. Це мабуть окрема передача, програма про ці події. Мабуть, весь південь по одному сценарію намагались…
Б.Б.: Безумовно, і це свідчення того, що ця агресія була зупинена на певному етапі. Що задум агресора був більший, ніж Крим.
І.С.: Дякую. Сьогодні минуло пів року з моменту вашого призначення. Думаю, що це такий період, коли суспільство може спитати: « А що зроблено? Чи вдалося Представництву вийти на 100 % відсоткову потужність? Чи вдалося набрати команду однодумців?»
Б.Б.: Я можу сказати, що майже вдалося. Ми, і це завдяки нашому законодавству, не могли з першого дня взяти і набрати штат. Ми не приватна структура. Є Закон про держ службу. Ми маємо його виконувати. У нас специфічний орган, який тривалий час, на жаль, через позицію попереднього керівництва був заморожений у своєму розвитку, ми мали пробігти цей шлях, ми його пройшли. Призначено керівника апарату. Через саме ті бюрократичні закони, це зайняло не день чи місяць, він був призначений в лютому. Хоча ми з перших днів йшли до цього після призначення. Призначено значну частину державних службовців, фактично ми маємо декілька вакантних посад. Конкурси будуть як раз зараз оголошені і вони, мабуть, будуть закриті в березні-квітні. Але вже на сьогодні, підкреслюю, орган абсолютно змінився в порівнянні з пів року тому. Вдвічі збільшилась кількість співробітників. З’явились співробітники, які можуть виконувати роботу в Києві. Бо з самого початку з 16-го року указом Президента було передбачено діяльність окремих підрозділів Представництва у столиці. Це абсолютно логічно, тому що зараз ми запустили і це вже дає перший результат. В Києві вже бачать нашу позицію, ми взаємодіємо з органами, які працюють з Кримом, тобто суто управлінські ми виходимо на потрібний функціонал. Тому можна казати, що це завдання ми за пів року ми виконали на 80 %. Далі з основних практичних досягнень, які ми можемо покласти собі в скарбничку, це розташування підрозділів Головного управління Національної поліції АРК та Севастополя в Херсонському регіоні. Це вже відбулося, вони вже працюють тут.
І.С.: Управління також?
Б.Б.: Управління за юридичною адресою залишається в Одесі, але тут вони вже мають виокремлені підрозділи, бо Управління - це велика система. Будь-яке управління має велику кількість органів. Сьогодні створено органи цього Управління в Херсонській області завдяки нашій позиції. Це стосується Херсону, де вони будуть дислокуватись, це і слідчі, і активні підрозділи, які сьогодні комплектуються. Це стосується і районів, наближених до лінії розмежування біля КПВВ, сподіваюсь, на цьому тижні уже будуть облаштовані спеціальні приміщення, для їх розташування. Там займається цим керівництво нацполіцї. Вони вже працюють в полі, вони працюють з людьми. Ця активність, ми з різних джерел бачимо, що вона позитивно сприймається кримчанами, мешканцями Херсонщини, так і іншими силовими структурами. Вони побачили, що прийшла нова поліція, і ця ніша, яка була три роки порожня, вона закрита, саме в цих питаннях. Далі буде рост, ми будемо допомагати і хотілося принагідно звернутися і до міської влади, є питання, які слід вирішити на сесії міської влади, є питання. Якими в середу мій заступник поставить на колегії в ОДА. Це стосується сприяння в облаштуванні ми хочемо з ініціативою нац поліції, якій ми хочемо запровадити систему «Безпечне місто» в відеокамери спостереження в районах, наближених до лінії розмежування. Тобто є у нас над чим працювати, але тут є вже чіткий крок, про який можна звітувати. Друге велике досягнення – це з’явлення фронтофісів у сфері міграційного сервісу для надання громадянам України, які мешкають у Криму паспортних послуг. Ми з самого початку ставили питання утворення ЦНАПів і розширення спроможностей підрозділу державного підприємства «Документ» в Херсонській області. Сьогодні можна вже звітувати, що рішення схваленні в декількох територіальних громадах через нашу ініціативу, це, на сам перед, стосується Чаплинки (там буде ЦНАП і вже закуплене обладнення), це стосується Новотроїцького (там преобразовано чинний орган надання послуг і вже закуплено обладнення), це стосується Каховки, це стосується розширення ЦНАП в місті Херсон. Також в процесі Новоолексіївка Генічеського району, там проведені громадські слухання, і декілька інших громад, наприклад, Преображенка, селище Мирне. Там позиція селищної ради про те, що буде ЦНАП, але це поки що процес. Не результат. Інший вимір, уже результативний – це те, що в першому півріччі 18 року буде змінено пропускна спроможність підприємства «Документ». З двох одиниць, які зараз там обслуговують, буде десять. Це збільшить добову спроможність, приблизно 50 % усіх звернень – це кримці, це їх офіційні відомості. Зі 100 – та осіб на добу до 300 – 500. Це також – величезний вплив. Це дві основні позиції: розширення можливостей ЦНАП і переміщення національної поліції в Херсонський регіон, результати, які стали реальними, завдяки позиції Представництва. У нас ще є багато інших питань, але більшість з того, що стосується Криму, це питання середньої чи довгострокової стратегії, які не вирішуються протягом дня чи місяця. Тому про інше можна розповісти не як про результати, а як проект нашої роботи, яку ми виконуємо.
І.С.: Стосовно ЦНАПів, коли найближчі сроки? Коли це можливо?
Б.Б.: Тут все підв’язано під бюджетний процес. Вони знаходяться і будуть знаходитись на балансі відповідних громад.
І.С.: Слухачам цікаві реальні терміни.
Б.Б.: Реальні терміни, добре: перше півріччя 2018 року. Це залежить від того, як швидко пройде навчання персоналу, коли вони завершать ремонти приміщень, коли буде підведений спецзв’язок. Якщо взяти Чаплинку і Новотроїцьке, це найбільш швидке - це реально весна. В Чаплинці ми були в грудні, вони доповідали про терміни – приблизно квітень, в Новотроїцькому ми будемо після завтра. В нас там буде робоча нарада з цих питань і там вони теж поки кажуть про терміни – березень-квітень. Подивимось. Тобто, знову-таки, тут м’яч вже на полі територіальної громади. Але те, що вони запрацюють, це вже точно. Вони закупили обладнення, зараз проходить облаштування цих ЦНАПів.
І.С.: Друге питання: специфіка роботи Представництва така, що багато питань вам доводиться вирішувати разом із правоохоронними органами. Чи є тут порозуміння? Наскільки ефективно ви оцінюєте роботу цих відомств?
Б.Б.: У нас є робочі зв’язки з низкою правоохоронних органів. На сам перед, варто підкреслити, що на сьогодні Кримом обіймаються, в першу чергу: національна поліція в АРК, я вже казав про це. Також у нас є Головне Управління СБУ в АРК, розташоване в Херсоні. І у нас є Прокуратура АРК розташована в місті Києві. Також, окремі правоохоронні функції тут виконують, наприклад, прикордонники. Можна впевнено казати, що у нас абсолютно робочі розуміння з усіма органами, які знаходяться в Херсонському регіоні і наближених до Криму місцевостях. Це природньо, вони бачать нас, ми бачимо їх. Тут все очевидно. Очевидна позиція Представництва, у них є також можливості побачити нас поза кадром, вони бачать нашу мотивацію, а ми бачимо їх реальний результат. Тому у нас робоча взаємодія з прикордонниками, Азово-Чорноморським Управлінням, це можна прямо сказати. У нас абсолютно робоча взаємодія з главками СБУ по Криму. Це стосується не лише того, що ми постійно проводимо наради, зустрічаємося, обговорюємо якісь конкретні питання, робочі ситуації, звернення громадян. Також на виконання відповідних норм закону про приємність Представництва та указів Президента щомісячно і щоденно надають нам інформацію. Іде інформування голови держави про ситуацію в Криму, про регіони, наближені до Криму. Тут можна констатувати повне порозуміння. Сьогодні виходимо на повне порозуміння з нац поліцією по Криму, бо вони переїжджають в Херсон і тут буде така сама ситуація. Якщо вони працюють тут і ми працюємо тут, у нас є спільні завдання. Коли якийсь орган знаходиться дуже далеко від Криму і займається чимось іншим, ніж сприяння деокупації, тут дійсно, повного порозуміння не буде. Але, підкреслюю, ми абсолютно відкриті для усіх структур. У нас проводяться робочі зустрічі, в межах компетенції ми даємо наради, з конкретних ситуацій сприяємо заявникам, які стали жертвами окупаційної влади. Виявляємо певні ситуації зловживань, пов’язаних з Кримом і взаємодіємо. Тут у нас нормальна ситуація. Якщо взяти правоохоронні органи херсонського регіону, тут зв’язки в нас нормальні, конструктивні. Просто ми менше взаємодіємо, бо в них більший спектр завдань ніж питання Криму. Зрозуміло, що це стосується і завдань, що виходять за межі компетенції Представництва, ситуація в регіоні, в цілому, і тому просто за визначенням у нас не таке з ними щільне спілкування, але, знову-таки, є взаємодія і з главками СБУ в Херсонській області, і з Головним управлінням нац поліції в Херсонській області. Знову-таки тут без питань.
І.С.: Частково ви відповіли на моє наступне питання, але все ж таки. Наскільки комфортно працювати тут на Херсонщині? І чи є порозуміння з місцевою владою, або тих держструктур, які розташовані в Херсоні але перетинаються так чи інакше з кримською тематикою?
Б.Б.: Тут можна розбити ситуацію на підрозділи структур центральних органів влади, на ситуацію обласної та районних адміністрацій, і на ситуацію громад. Якщо взяти підрозділи органів влади, звісно, ми тут на Херсонщині працюємо на доволі низовому рівні, хоча Представництво є органом з доволі високим статусом, ми тут нормально взаємодіємо з місцевими органами такими як не лише ОДА, але і окремі підрозділи, не лише РДА, а й окремі департаменти. Це на сам перед стосується, звісно, Рай адміністрацій, які наближені до Криму. Їх фактично у нас сьогодні чотири: Генічеськ, Новотроєцьк, Чаплинська та Каланчацька. Це в першу чергу ми там проводимо робочі наради, ми спілкуємося, ми часто, якщо вони в Херсоні, спілкуємося в Херсоні. Якщо взяти одну вертикаль, звісно є якісь проблеми, якісь позиції, бо це органи влади, вони здійснюють нашу владу, в них є свій функціонал, але робоча взаємодія з ними існує. Якщо просто взяти по рівню взаємодії серед усіх органів державної влади, які знаходяться в Херсоні з регіональних підрозділів, в першу чергу тут позитивно хотілося б відмітити Фонд Держмайна, це підрозділ, він поширює свій функціонал на Херсонську область, АРК та Севастополь, який знаходиться в Херсоні. У нас абсолютно з ними нормальні відносини. Вони сприяють нам в усіх питаннях, ну от переміщення держорганів, облаштування їх в Херсоні, це без питань. Постійна взаємодія з Міграційною службою. Якщо на місцях Херсонської області ситуації вже різні. Там є і дисциплінарні провадження, і, навіть, кримінальні справи щодо цих посадовців. То на рівні регіону, на рівні керівництва є чітка позиція, і зокрема, в питаннях облаштування ЦНАПів у нас з ними повна взаємодія і повне порозуміння. І ця ситуація об’єктивно корисна усім їм, кримчанам, херсончанам, і Державному Управлінню в сфері міграцій, і нам як органам, що відповідають за Крим. Тут питань нема. Тобто ці два органи, з якими ми дуже часто, дуже сильно взаємодіємо в межах саме регіонального рівня. Якщо взяти ОДА і РДА, ми включені в колегію. Ми вносимо певні питання, дивимось, яка буде реакція. Якщо Рай адміністрації, то знову в умовах децентралізації ми вже переходимо на третю частину, владу більшу частину віддано територіальним громадам. На сьогодні, наприклад, якщо візьмемо райони, наближені до розмежування, ми маємо діяти з ними. Там, де відбулась децентралізація, а це на сам перед, західний вихід з Криму, як його називають, Перекоп та райони наближені до Перекопу. Це відповідно Чаплинський і Каланчацький райони, це відповідні об’єднані територіальні громади. Наприклад, дуже активною є сьогодні позиція Мирненської об’єднаної територіальної громади (ОТГ), на території якої знаходитьсч пункт пропуску Каланчак. Там в нас із ними постійний контакт з питань якогось побутового облаштування КПВВ на мінімальному рівні. Зараз, до речі, нам обіцяли вирішити санітарно-побутові питання туалетів, таке от. Дурна справа, але хтось це має робити. Дурна з точки зору, що це не зроблено за весь цей час, звісно, важлива по суті. Ми зараз з ними плідно взаємодіємо щодо залізничного сполучення до станції Вадим, яка знаходиться на їх території щодо організації місцевого сполучення автомобільного легального, тобто тут не можна сказати, що немаєпроблем, але є порозуміння. Знову-таки, ЦНАПи – це взаємодія з ОТГ, з їх керівництвом.
І.С.: Що стосується транспортної ситуації?
Б.Б.: Тут є велика проблема. Ми пів року піднімали два питання пов’язані між собою. Перше: відсутність дій органів виконавчої влади щодо налагодження легальних систем перевезень. Друге: відсутність дій контролюючих органів щодо протидії нелегальним перевезенням. Ці питання взаємопов’язані. Не можна боротись з нелегалами, якщо немає легальних перевізників. Є соціальна потреба, щоденно КПВВ перетинають сотні, а іноді тисячі осіб. Як їм дістатися до населених пунктів Херсонщини та інших регіонів України? Ми не можемо замикати кримчан у Гето, Вони мають право на пересування Україною і світом в принципі. Це наші громадяни. Відповідно мають бути легальні перевезення. Для легального перевезення мають бути оголошені конкурси на відповідний маршрут, чого не було проведено в достатньому обсязі починаючи з 14-го року. Це відповідальність районних та Обласної держадміністрацій, якщо ми візьмемо регіон. Далі в регіоні міжобласні рейси це вже не велика проблема, якщо люди можуть легально дістатися до Херсону, Каланчака, Чаплинки та в Генічеська з КПВВ, це вже вирішить 90 % питань. Тобто наше перше завдання все ж таки проведення конкурсів на маршрути в нормальному обсязі. Не для галочки, як сьогодні зроблено, як це зроблено в Генічеському районі, коли вони оголосили конкурс на 2 автобуси.
І.С.: Три місяці тому ми це обговорювали. Питання не зрушилось?
Б.Б.: Питання зрушилось, але на жаль дуже повільно, і лише після того, як правоохоронні органи були змушені уже конкретно ставити питання органам виконавчої влади. Знову-таки це і СБУ, і центральний апарат, і Кримське Управління. Вони вбачають в цьому не лише корупційні ризики, але і контррозвідувальні ризики. Я вже змушений це констатувати. Це було публічно оголошено представниками на нараді. Вони вбачають в діях виконавчої влади контролюючих органів, які з питань транспорту сьогодні діють, не лише корупцію, але і контррозвідувальний ризик. І ми змушені це констатувати, інформувати зокрема керівництво України. Я впевнений, що найближчим часом ці конкурси будуть проведені. Ми отримали попередні обіцянки районної й обласної влади, вони їх проведуть в нормальному обсязі. З іншого боку, з боку контролюючих структур, також є безлад. Ми поставили питання перед міністром інфраструктури, ми запросили в Херсонщину інспекторів з інших регіонів, бо ми бачимо сьогодні неспроможність. І знов-таки правоохоронці кажуть про системні корупційні контррозвідувальні ризики в цій сфері. Подивимось на результат. Тобто ми сподіваємось цієї весни це питання зрушимо, щоб з’явились нарешті легальні перевізники. Але, якщо ми візьмемо ситуацію західного виходу, тобто Перекопу, крім легального автобусного сполучення ми робимо те, що не було зроблено з 14-го року, ніхто не виходив з цією ідеєю, це налагодження нормального залізничного сполучення до найближчих з Кримом залізничних станцій (до станції Вадим), так як це було зроблено в Новоолексіївці. Там було зроблено в 14-му році, в Вадимі це не було зроблено. Зараз виходимо разом з Укрзалізницею на план дій, узгоджений розклад нам обіцяли до 1-го березня. До літа, я сподіваюсь, вичавити з Укрзалізниці причепні вагони до станції Вадим з Києва до поїзду «Київ –Херсон». Щоб кримчани могли доїжджати до місця безпечно в будь-яких погодних умовах, від якого до КПВВ 10 км і там на місці ОТГ обіцяє одразу легальне місцеве до КПВВ. Тобто інший шлях, ми йдемо паралельно і легальне автобусне перевезення, і залізничне перевезення.
З 23:20
І.С.: Днями у нас в студії був Архієпископ Климент – Архієпископ Сімферопольський і Кримський УПЦ КП. Він казав, що в нього не має належного контакту з представництвом Президента України в Криму. Як це можна пояснити?
Б.Б.: Ми абсолютно відкриті для будь-кого, наші контакти є у всіх хто в цьому зацікавлений, ми знаємо, що раніше, до нашого призначення, дуже був плідний контакт між колишнім представником Президента і Владикою Климентом, була чисельна кількість звернень, піднімалися спільні питання, нажаль після того як ми були призначені на посаду, не було продовжено відповідну взаємодію, але абсолютно відкриті для будь-яких контактів, ми орган державної влади, ми маємо абсолютно неупереджено ставитись до всіх конфесій, до усіх релігій які є в Україні, і ми абсолютно відкриті до такої взаємодії. Можна сказати, що за пів року, один раз Владика дзвонив з питань перетину кордону на КПВВ, здається, на Чонгарі, наскільки я пам’ятаю. Нажаль він більше до нас не звертався, але ми в будь-який час готові сприяти усім жертвам репресій, усім конфесіям, які постраждали через окупацію Криму, наші контакти є, наші двері відкриті, ми готові взаємодіяти з усіма, це абсолютно наша чітка позиція, і повірте, у нас для цього є і бажання і фуеціонал, і вже на сьогодні працівники, які можуть робити певні документи. Наприклад, можна сказати, що при колишньому постійному представникові Президента, було розроблено проект стратегії підтримки Київського Патріархату, його було подано на розгляд відповідних органів влади. Я цей проект дивився – ідея добра, виконання, не дуже добре, нажаль. Тому, такі питання необхідно вирішувати з біль якісним персоналом, і сьогодні ми його набрали, у нас нормальні управлінці, юристи. Ми готові до нормальної роботи, схвалення відповідних і управлінських рішень, координіції цього схвалення і для пропозицій відповідних, якихось правотворчих. Якщо є якісь проблеми, ми готові їх вирішувати абсолютно, у нас є для цього увесь функціонал. Тут головне бажання, і знаєте, дорогу осилить ідучий.
І.С.: Борис Володимирович, питання трохи провакативне, і зрозуміло що ви не маєте повноважень для вирішення цих питань, але все ж таки, це стосується Криму. Чому не вдається вирішити роботу українських підприємств на окупованій тириторії? Я запитую, щоб нашим радіослухачам, які грають у таку гру, як національна зрада, було зрозуміло, чому вже на п’ятий рік окупації, українські підприємства, такі як: «Епіцентр», «АТБ», той же завод Фірташа, будують там нові магазини. Один із головних мессенджерів закону про вільну економічну зону, був таким, що підприємствам потрібен час, щоб з найменшими збитками перенести бізнес на материк, але зараз ми вже точно знаємо, що, наприклад, «Епіцентр», який змінив назву на «Новоцентр», активно приймає участь у тендерах на закупівлю для окупаційної влади, окупаційного флоту, окупаційної адміністрації. Але ж як це не називай, це співпраця з окупантом. Доречі, власник «Епіцентру» Олександр Гарега, він же народний депутат України, член від комітету ВРУ податкової та митної політики, а це саме той комітет, який має підготувати проект щодо зміни або скасування закону про вільну економічну зону Крим. Вибачте, мене, але це якийсь сюр. Яким чином роз’яснити людям, міжнародним організаціям, що це нормально. Чи подає представництво президента, як невідкладне, пропозиції до Президента про своє бачення існуючої проблеми.
Б.Б.: Це одна з ключових проблем на сьогодні. Ми це прекрасно розуміємо, ми розуміємо про те, що на сьогодні потужне лобі кримського бізнесу, яке стосується і заводів хімії і мереж і окремих інших підприємств, це аграрний комплекс, це і транспорт, це і будівництво. Воно знаходиться на материковій Україні, воно ходить, ці люди, по Верховній Раді. Дійсно, я не можу давати юридичну оцінку, бо я не суддя і не прокурор, але що я можу впевнено сказати, по-перше: ми це питання піднімали на рівні змін до постанов урядових, це насамперед постанова №1035, щодо організації товарообігу з Кримом, ми продовжуємо наполягати на тому, що цей товарообіг має бути легальним шляхом припинено. З нашої, дуже наполегливої ініціативи, було включено відповідну робочу групу з питань доопрацювання закону про Вільну економічну зону Крим, після чого ця група припинила свою діяльність, бо вони зрозуміли, можливо оці шановні добродії, які ходять по колуарам Верховної Ради, що щось пішло не так, в їх задумах. Ми бачимо цей політичний вимір, ми розуміємо що цей законопроект, будь-який про обмеження цього компрадорського бізнесу, про обмеження цієї торгівлі на крові, обмеження цієї торгівлі Батьківщиною, сьогодні наврядчи пройде комітет де сидять шановні бенефіціари. Тут головне в мене питання до НАБУ. Вибачте, це ваше завдання, шановні. Ви орган, який сьогодні займається питаннями корупції, нажаль, я змушений константувати, що керівництво НАБУ за пів року з нами не провели жодної зустрічі, жодної наради, не поставило нам питання із цих сфер. Я тут публічно закликаю, саме НАБУ, бо це їх компетенція, це шановні депутати, це шановні міністри і заступники які це організовують. Бо є у нас величезні питання до низки осіб і в сфері виконавчої влади, ми інформуємо президента про цю діяльність, але ми розуміємо, що на рівні наприклад главки СБУ АРК, чи навіть центрального апарату СБУ, на рівні Нацполіції, на рівні Прокуратури АРК, ці питання вирішити, з питаннями чинних нардепів, великих фінансово промислових груп, вирішити не можливо. Це особливість української системи управління, це особливість уряду, що формується політичними силами що знаходяться у ВРУ. Ми це розуміємо. В межах того що ми можемо зробити, ми все робимо, ми інформуємо голову держави, подаємо у встановленому порядку переліки підприємств на санкції. На сьогодні ми змушені константувати, що саме така загальнодержавна системна робота з протидії цим негативним явищам має бути ще вибудувана. Ми будемо брати в ній участь, те що в наших силах, ми зробимо, повірте. І нажаль, можна вже константувати, що ця система бізнесу в Криму, пов’язаного з Кримом, вона поступово розвивається. Бо вони бачать безконтрольність, безкарність, нереагування і йдуть в наступ. Минулого тижня було дуже знакове рішення, коли в апеляційній інстанції було скасовано наказ Міністерства економічного розвитку України з питань запровадження санкцій, щодо одного із підприємств, якого звинуватили Військова Прокуратура саме у сприянні окупації, анексії Криму Російській агресії. І Український суд скасував цей наказ. Дуже шановні судді почули аргументи адвокатів, які літали туди літаками. Це підприємство було названо Майданом закордонних справ, одним з трьох резедентур спецслужб РФ в Україні, це не мої слова, я транслюю, що сказав шановний експерт. І в таких умовах дочірнє підприємство цієї структури, яке публічно звинувачують, що воно резедентура ГРУ в Україні, і щороку викачує з України мільйони доларів легально, через свою діяльність. І йому наш шановний суд відмовляє в санкціях, каже що, працюйте хлопці, все нормально друзі Франклін, Грант та Джексон, порадили нам, що все дуже добре. Це реальність в якій ми сьогодні живемо. Така доля може чекати і Північно-Кримський канал. Вони бачуть нашу бездіяльність, нашу певну аморфність, нашу залежність від політичних осіб, мені важко назвати їх громадянами України, оці особи які сидять у Верховній Раді, ходять по тих колуарах, їдять наш хліб і вони знищують нашу країну, крок за кроком, нажаль.
І.С.: Але хтось повинен цьому покласти край.
Б.Б.: Ми робимо все від нас залежне. І повірте, голова держави також робить все від нього залежне, але знов таки, ми живемо в демократичних умовах. Цих шановних добродіїв обрали виборці, це шановні народні депутати, вони мають відповідні повноваження, і ми маємо з цим якось жити далі, нажаль.
І.С.: Дякую. Минулого разу ми з вами говорили про те, що обговорення змін до Конституції України, зокрема 10-ї її частини і , і пов’язана з цим робота конституційній комісії не має достатньої міри публічності.
Як на мене, я не відчув змін у цьому питанні, може я чогось не знаю, розкажіть будь ласка про це. Чи є вже узгоджене бачення запропонованих змін?
Б.Б.: Коли нас було призначено з першим заступником в Представництво Президента, одне із перших завдань, яке перед нами поставили, це саме моніторинг діяльності Конституційної комісії. Це орган, який утворений в межах функції Президента. Це консультативний дорадчий орган, де працюють науковці. Ми свідомо зайняли позицію моніторингу в цій ситуації, бо орган державної влади це одне, а наукові спільноти , це трохи інше. Ми бачили багато заяв, щодо цих проектів, їх перспектив. Ми розуміємо, що є два рівня. Перше: це рівень робочої групи спеціальний, з 10-го розділу, і там шановний професор Буткевич очолює цю групу. Другий: це рівень всієї Конституційної комісії. На скільки я розумію, були якісь процеси на рівні робочої групи, і ми не знаємо про їх результат кінцевий, і не знаємо про позицію Консультаційної комісії. Ми в це не втручаємось. У нас є відповідальна людина, яка це моніторить в Представництві. Як тільки там щось з’явиться публічно, ми дійсно будемо в межах…
Ми отримували офіційну відповідь від Конституційної комісії, що є відповідальна особа, а саме професор Буткевич, він має всі матеріали. Крапка. На сьогодні ми чекаємо. Звісно, і я можу з цим погодитись, зміни отакого рівня нормативних актів, можливо, це і не слід робити поспіхом. Бо це основоположний документ.
І.С.: Але, якщо немає публічного обговорення, то взагалі мабуть, що і нічого не робиться?
Б.Б.: Це питання до Консультаційної комісії. Вибачте, ми не маємо в це втручатися. Щоб нас не звинувачували у тиску. Якщо громадянське суспільство, незалежні експерти, провідні навчальні заклади будуть ставити певні питання чи перед нами, чи перед адміністрацією президента, ми готові до обговорення цих питань. Але ці питання мають бути адресовані, в першу чергу, до Консультаційної комісії як такої, не до нас. На жаль ми тут маємо дотримуватись певних правил.
І.С.: Які наразі, першочергові проблеми ви бачите для більш ефективної роботи представництва?
Б.Б.: Внутрішньо управлінських проблем немає на сьогодні. Проблеми є, в першу чергу, об’єктивні завдання, які ми маємо вирішувати. Ми маємо запропонувати план невідкладних дій з протидії Російській агресії з Криму. Це буде потужний документ, який ми поставимо, в першу чергу, завдання саме для себе, бо, зрозуміло, що дуже важко узгоджувати питання щодо Криму з усіма органами влади, що мають відповідну компетенцію на рівні спільних наказів чи спільних актів. Це, повірте, затягнеться на роки. Ми цю гру прекрасно розуміємо. Ми будемо йти законним, але більш простим шляхом. Буде утворена робоча група високого рівня. Вона вже утворюється. Сьогодні ми знов вже два місяці чекаємо від певних міністерств рішень, хто саме буде там представляти відомство. Але, повірте, ми дочекаємось, ми вміємо чекати. І коли, нарешті визначяться з кандидатами, ми зберемось в адміністрації президента і будемо обговорювати Кримське питання. Постійно. Періодично. У нас буде засідання Експертної ради в Представництві 27 лютого. Там, знову-таки, будемо обговорювати план невідкладних дій, це другий вимір нашої роботи. Це експертна оцінка нашого документу. Ми хочемо вийти на цей документ, він буде нашою дорожньою картою на найближчі два роки. Там буде все. Починаючи від питань транспортного зв’язку, і закінчуючи міжнародними відносинами, питаннями спорту і культури щодо Криму. Це ми вже проопрацьовуємо. Серед невідкладних завдань, це моніторинг і дії в межах повноважень щодо спроб розрушити систему санкцій щодо Криму, які сьогодні тривають на материковій Україні. До спроби легалізувати торгівлю з агресором, щодо незаконних транспортних перевезень авіацією, морем та наземним транспортом до Криму. Бо у нас вже є бачення того, що протидія законним повітряним і морським сполученням з окупованими територіями не завжди системні, можу це констатувати. Це великий фронт робіт, це все в межах завдань Президента України, яке було публічно озвучено, зробити Крим максимально токсичною держав-агресору. І саме на виконання цієї позиції голови держави ми і працюємо в усіх напрямах.
І.С.: Дякую за інтерв’ю. Як завжди було цікаво, об’єктивно та конкретно. Нашим радіослухачам я нагадаю, що ви слухали радіо Куреш, а у нас в гостях був представник президента Україні в Криму – Борис Бабін.