Амет МЕФАЄВ – поет, прозаїк, перекладач, педагог, радіожурналіст
12 грудня 1917 р. в с. Ор Капи, Крим, народився Амет МЕФАЄВ (12.12.1917–06.02.1976) —
поет, прозаїк, перекладач, педагог, радіожурналіст.
Учасник Другої світової війни. У 1941 році разом із дружиною був насильно вивезений до Німеччини. Після повернення в липні 1946 року з трудармії розшукав дружину і сина в Узбекистані. Переїхав до м. Фергани (Узбекистан), куди вислали його родину в травні 1944 р. Працював учителем, методистом, інспектором, редактором газ. «Ленин байрагъы»( з 1957), завідував редакцією кримськотатарських програм Узбецького радіо. Амет Мефаєв - талановитий поет, прозаїк і перекладач. Автор багатьох віршів, поем: «Гульнара», «Оджа» («Учитель»), «Ешиль къуман» («Зелений глечик»), повісті «Сёнмеген севги» («Незагасле кохання»). Помер у Ташкенті.
До 107 річча з дня народження поета, згадуємо його вірші у перекладі Володимира Коломійця
|
Şair
Şiiristan, men de seniñ Cennetiñe esir tüştim. Şanlı ilham cüldesini Közley berip, işke coştım.
Men isteyim şiirlerim Zamanıma seda olsun, Qanım, canım, fikirlerim Vatanıma feda olsun! |
Поет
Країно вiршiв, я попав У твiй полон, у славний рай. Бунчук натхнення вiдшукав Трудам, хоч я не їхнiй раб.
Нехай би стало моє слово Вiдлунням часу дорогим, Щоб я Вiтчизнi, рiднiй мовi Жертовно прислужився ним. |
|
Vaqıt
Toqta vaqıt! Yaşlıgıma bir izin ber, göñül ayat sefasınıñ dadın alsın, şırın gece quçağında şirin dülber - sevdalarnıñ kökreginde sevgi yansın!
Lâkin vaqıt toqtamadı, Keçti yıllar - Yaşlıq keçti, Keçti bizim güzel devran. Elbet, dostum, Tabiatta bu qanun bar - Vaqıt içün iç toqtav yoq , Öter zaman.
Aşıqlarnıñ öpüşinde duyulmadan Yıldırımday bir suratle Keçer vaqıt. Hastalarnıñ töşeginde aşıqmadan, acınmadan aqrın-aqrın keçer vaqıt. |
Час
Часе, стiй! Молодiсть nовернути хочу. Хай запiзнає душа всієї вроди цьоrо життя, хай в обiймах солодкої ночi дивовижно розквiтне кохання жар.
Але час невблаганний. Не вернути чар заповiтної пори. Що ж, мiй друже, є ж у природi закон: час не спиняється. Його - не повторить.
Непомiтно так, наче зміг, зi швидкiстю блискавки, минає мить - у цiлунках пристрасних, у нiжних зорах ... I на лiжках в смертельно хворих безжально минає мить. |
|
Çobannıñ yırı
Çıñla menim qavalım qalbimni sen quvandır. Yürek coştur, qavalım, çöl torgaynı sen añdır.
Çıñla, ezrin qavalım, yorrunlığım savuşsın. Yürek iñlet, qavalım, subetdeşler qavuşsın.
Çıñla, menim qavalım, anayımnı añayım . Çağır onı, qavalım, tizçirine qonayım.
Çıñla, ruşen qavalım, aruvımnı şeñlendir. Selâmımnı qavalım, aruvçama sen bildir.
Çıñla, ötkür qavalım, seni diñlesin çöller. Hoş sesiñni, qavalım, alıp ketsin şeñ yeller. |
Чабановий наспів
Спiвай, сопiлко, спiвай на степовому роздолi. Душу мою зачаруй, мов жайворонок у полi.
Сопiлко лаriдна, грай, хай минає утома, - щоб друзiв серцю знайти з розмовою тихою вдома.
Спiвай, сопiлко, спiвай - нехай свою милу згадаю. Сопiлочко, кличеш її - чолом до колiн припадаю.
Сяйна сопiлко, грай, розрадь i мою кохану. Вiтання їй донеси i радiсть довгождану.
Спiвай, сопiлочко, грай! Хай тебе слухає поле, - розносять веснянi вiтри благословенний голос. |
Інформація підготовлена для друкованого видання Календар знаменних і пам'ятних дат
з історії Криму і кримськотатарського народу за підтримки Європейського Фонду за демократію.
Використані вірші з Антології кримськотатарської поезії XVIII-XX ст. «Кунештен бир парча_ Окрушина сонця», упорядники М.Мірошниченко та Ю.Кандим. Київ, 2003 р.
Книги надані електронною бібліотекою Qırım Akademiyası/ Dr. Tahir Nureddinoğlu Kerim/Qırım ve Qırımtatarlar Haqqındaki Kütüphanem:
https://kirimakademiyasi.blogspot.com/2023/04/blog-post_12.html
https://kirimakademiyasi.blogspot.com/2023/05/blog-post_33.html