Амєт Калафатов - яскравий представник кримськотатарського прикладного мистецтва.
Амєт Калафатов (кртат. Amet Osman oğlu Qalafat, 08.01.1880, м.К’арасубазар - 1942, Сімферополь) - майстер декоративно-прикладного мистецтва, художник-орнаменталіст, майстер-зброяр, карбувальник, ювелір.
Один із найяскравіших, обдарованих представників кримськотатарського образотворчого мистецтва довоєнного періоду, майстер-зброяр, карбувальник, орнаменталіст, який створив за піввіковий період своєї творчості близько 300 оригінальних високохудожніх орнаментів для настінних розписів, тканин, вишивок, карбованих робіт. Був учасником кримських, всесоюзних та зарубіжних виставок.
Амєт Калафатов зробив великий внесок у декоративно-прикладне мистецтво кримських татар. У 1940 році був прийнятий до Спілки художників Криму.
Народився Амєт Калафатов 08 січня 1860 р. у сім'ї спадкових ремісників («калафат» – «карбувальник»).
Батько Амєта-уста був ковалем та лікарем, мама займалася домашнім господарством, виховувала шістьох дітей. Кажуть, хлопчик був настільки здібним, що, не відвідуючи школу, навчився читати та писати, потоваришувавши з сусідом-гімназистом.
З дитинства захоплювався малюванням, самостійно навчився читати та писати від сусіда-гімназиста. Знав арабську та турецьку мови.
Рання смерть батька змусила дитину в 12 років розпочати трудове життя: вона стала карбувальником і підмайстром у майстерні скриньки. Інкрустуючи скрині перламутром, прикрашаючи карбованим орнаментом, Амєт розвивався як художник. Він також малював орнаменти для «марама» – головного покривала, «ель-к'апак» – манжет, «евджіяр» – декоративного рушника для оздоблення кімнат, «учкур» – чоловічого поясу.
Незабаром сталося те, про що він написав у своїй невеликій статті, яка була розміщена в газеті «Червоний Крим» за 1937 рік - сім'ю відвідав сам І. Айвазовський, запропонувавши взяти його в учні. Але мати, побожна мусульманка, вирішила не йти проти правил та відмовилася від пропозиції.
Подальше його життя було пов’язане з ремеслом і творчістю.
«Через деякий час, коли він дозрів як мідник-карбувальник, він почав навчатися в одного старого майстра-зброяра і освоїв й цей вид уживаного мистецтва. Амєт Калафатов робив зброю із золотим гравіюванням, срібною насічкою. Він навіть сам нарізав стовбур. У цій справі він досяг дуже великих успіхів», – зазначав онук Калафатова Асан Галімов.
У юний та зрілий період свого творчого шляху Калафатов був відомий як чудовий майстер-зброяр у Криму, та за його межами. За деякими свідченнями, рушниця, прикрашена Калафатовим, знаходиться в музеї зброї м.Тули.
Цікава ще одна сторона його творчості – Амєт Калафатов захоплювався технічними винаходами і в 1890 р. на виставці, навіть, отримав диплом та медаль за дверний замок та швейну голку, всередині якої було вміщено ще одну голку.
На початку 1920-х років разом із дружиною та дітьми він перебрався до Сімферополя, оселившись на Кадіескерській вулиці, а на сусідній - Кантарній він відкрив збройову майстерню.
«1927 року в Криму стався сильний землетрус. Після цього він вирішив змайструвати засіб, який сповіщає про землетрус. Він простягнув дроти від одного будинку до іншого, розвісив на них сигнальні дзвіночки та поширив серед сусідів.
Своєю «технічною» апаратурою Амєт-уста привернув увагу не тільки оточуючих, а й художника газети «Червоний Крим» О. Глаголєва. Після кількох зустрічей, Глаголєв запрошує Амєт-уста оформити святкові номери газети. Слідом за цим майстра запрошують до Будинку народної творчості. Його роботи виставляються на Республіканських та загальносоюзних виставках, усі визнають його «вроджені здібності». 1925 року роботи Калафатова були відібрані на Всесвітню виставку народної творчості до Парижа. Є версія, що він сам брав участь у цій виставці. - пише мистецтвознавець Ельміра Черкезова,
1934-го органи держбезпеки конфіскували збройову майстерню та інструменти Амєта Калафатова. На щастя, сам Калафатов уникнув арешту. Майстер почав займатися лише орнаментом, вирішивши, що олівець та папір ніхто не конфіскує.
Художник малював візерунки кольоровими олівцями, пером, кольоровою тушшю. Створені ним чудові орнаменти використовувалися та використовуються для розписів стін, вишивок.
Чим би Амєт-уста не займався, образотворче мистецтво, орнаменти не залишав.
На той час Калафатов, пройшовши довгий шлях освоєння багатьох традиційних ремесел, досконало опанував техніку карбування, маючи точний окомір і тверду руку, став легко і вільно створювати декоративні композиції.
Орнаменти Калафатова створювалися на основі кримськотатарського народного мистецтва, широко використовувалися в Криму художніми кустарями, артілями, окремими ткалями та вишивальницями.
1938 року орнаменти Калафатова придбав відділ східних культур Третьяковської галереї, 5 орнаментальних композицій, виконаних на дерев'яних дошках, придбав Ленінградський етнографічний музей, 10 орнаментальних композицій поповнили Сімферопольський художній музей. Багато орнаментів було придбано П. Чепуріною для Московського Будинку народної творчості.
Брав активну участь у кримських виставках в 1937-1938 р.р., у Москві 1939 р.
У 1940 року став членом Спілки художників Кримської АРСР.
Калафатова запрошували до Бахчисараю для створення орнаментальних розписів у період реставрації Ханського палацу-музею. Незважаючи на похилий вік, 1930-1940 р.р. Калафатов плідно працював у галузі орнаменту, куди вніс багато нового.
Його орнаментальні композиції вивчаються етнографами, мистецтвознавцями.
«Ряд композицій, створених Калафатовим, споріднений з народним візерунком Анатолії. У деяких малюнках А. Калафатов переробив орнаментальні форми народної творчості Ірану», - зазначає П. Чепуріна про композиції художника-орнаменталіста.
«У суворі геометричні форми східного орнаменту він вносить об'ємність деталей, сміливо використовує рослинний світ, трактує його цілком реалістично, без навмисної химерної стилізації, яку зазвичай застосовували східні орнаменталісти. Художник-віртуоз чудово вплітає свій малюнок листя, плоди та квіти дуба, використовуючи форми рідної кримської флори. В орнаментальних композиціях Калафатова стилізовано дано листя тютюну, акації, виноградної лози, пальми. - пише мистецтвознавець Ельміра Черкезова.
Як справжньому художнику-орнаменталісту Амєту Калафатову вдалося, вивчивши і узагальнивши все, що йому довелося побачити, у тому числі і творчість відомих орнаменталісток Айше Мамбетової та Адавії Ефендієвої, створити близько 300 орнаментальних композицій, для яких характерна співучість лінії, різноманіття , м'якість. Тим самим він зробив величезний внесок в орнаментальне мистецтво кримських татар.
Майстер і орнаменталіст творив все своє життя. Цікава деталь: у похилому віці у нього прорізався молочний зуб, і він перестав користуватися окулярами. Перед смертю, дивлячись на свої великі гарні руки, повторював: «Шкода, ці руки вміють багато робити гарного та потрібного, а треба вмирати…».
Помер Амєт Калафатов у 1942 році.
Роботи майстра сьогодні зберігаються у найкращих зібраннях – у Третьяковській галереї у Москві, в Етнографічному музеї Санкт-Петербурга, у музеях та приватних колекціях Парижа, Лондона, Пекіна та, звичайно, на батьківщині у Криму. Справу його життя продовжили нащадки та учні: онук Асан Галімов, зброяр і карбувальник, який один із перших зайнявся відродженням декоративно-прикладного мистецтва кримських татар, після повернення на Батьківщину, чиї витончені джезве для приготування кави та скриньки з чудовим орнаментом є не тільки у багатьох кримчан, а й за межами Криму; онучка Діляра Галактіонова – за основною спеціальністю лікар і відомий нині в Узбекистані та за його межами художник декоративно-прикладного мистецтва; праонук художник Рустем Ваапов, який також вивчає народні та створює свої орнаменти, є художником-ілюстратором; вишивальниця Сафіє Ваапова та інші представники кримськотатарської майстрової династії, зачинателем якої був Амєт Калафатов.
Підготовлено Лейля Джаксім, за матеріалами джерел:
Джерело:
Деятели крымскотатарской культуры (1921-1944 гг.): Библиографический словарь / гл.ред. и сост. Д.П.Урсу. – Симферополь: Доля, 1999. – 240 с. – Російською мовою.- стор.112-114
Інтернет ресурс «Крим.Реалії» від 30.03.2015, Інтернет ресурс «Бахчисарайського історико-культурного заповідника» Сафие Абдураманова «Секреты древнего города. Мастер народного орнамента».
Інтернет видання газети «Авдет» від 06.03.2020 р. Ельміра Черкезова «Амет Калафатов – мастер-самородок, лучший орнаменталист Крыма».
Інформація підготовлена для друкованого видання - Календар пам'ятних дат кримськотатарського народу за підтримки Європейського фонду за демократію. 