Критична нестача прісної води в окупованому Криму змусила самопроголошений уряд Криму звернутися до Херсонської ОДА за роз’ясненням на підставі яких документів було перекрито Північно-Кримський канал, та повідомити чи були звернення до ХОДА, про відновлення постачання прісної води до Криму. Такий лист прийшов на адресу Херсонської ОДА, повідомляє керівник Департаменту екології Юрій Попутько. Зважаючи на те, що запит прийшов з окупованої території, і в ньому фігурують імена осіб, що причетні до державної зради та пособництву країні-агресору, він був переданий до СБУ. У запиті, адвокат С. Аксьонова, В. Константінова та Н. Поклонської приводить цитати із медіа, щодо ситуації на півострові. 

"Окупований Крим висихає без води з материкової України. Нові ознаки"

Прісна вода «тікає» з півострова

Як живе Крим без дніпровської води

   У листі, адвокат, нагадує, що законом передбачена відповідальність за відмову, або несвоєчасне, неповне надання інформації. Наразі, фактом збору інформації для осіб що знаходяться у розшуку, буде займатися Служба безпеки України. 

    Нагадаємо, що до середини квітня 2014 року, вода надходила на півострів, однак окупаційна влада не збиралася домовлятися про розрахунки за її використання. Борг станом на початок квітня становив 1,5 млн. гривень. Через борг, та неможливість контролю роботи каналу на окупованій території, Державне агентство водних ресурсів України ініціювало будівництво у Херсонській області тимчасової дамби, для перекриття потоку води на окуповану територію. Дамба була збудована на 91-му кілометрі Північно-Кримського каналу в районі селища Каланчак на початку травня 2014 року.

    У 2016 році на 107-му кілометрі каналу розпочались роботи з будівництва капітальної дамби, роботи зі зведення якої закінчились у квітні 2017 року. Вода до Криму цією дамбою була перекрита повністю, не зважаючи на те, що навколо цього питання точилось багато суперечок, що нібито, перекриття каналу стане екологічною катастрофою для південної частини Херсонської області, затопивши частину сіл. Однак це були лише розмови людей, які мали на меті продовжувати постачання води на окуповану територію. Дамбу звели за рік та витратили на неї 35 мільйонів гривень. Фахівці кажуть, що роботи з облаштування нової греблі триватимуть.

    До окупації Криму основним джерелом прісної води на півострові була дніпровська вода, яка надходила туди завдяки побудованому в 1971 році Північно-Кримському каналу. Саме Дніпро до 2014 року на 86,7% задовольняв потреби Криму у воді для побутових і господарських потреб. Лише на 8,8% використовувалися місцеві стоки. Підземні води забезпечували півострів на 4,4%, а морська вода - на 0,16%.

    Основними користувачами каналу були сільгосппідприємства - щорічно ними витрачалося понад 590 млн кубометрів води, житлово-комунальний комплекс споживав більше 125 млн кубів води, для роботи промисловості було потрібно близько 50,6 млн кубометрів.

    Цікаво, що Північно-Кримський канал - найдовша штучна іригаційна споруда на території Європи і третя за довжиною в усьому світі. Довші за нього тільки Великий Китайський канал (1782 км), який будувався майже дві тисячі років, і Каракумський в Туркменії, який розподіляє води Амудар'ї (його довжина 1445 км і будувався він 34 роки). 

    Довжина Північно-Кримського каналу складає 402,6 км. Він бере початок у Каховському водосховищі і закінчується на водоочисних спорудах Керчі. Максимальна ширина - 110-120 м, мінімальна - 25-30 м. Глибина до 10 м, в середньому 4,6 м.

    Північно-Кримський канал будували більш як 10 тисяч людей за допомогою понад двох тисяч землерийних машин, які були переобладнані з танків, з яких зняли гармати і встановили ковші і лопати.

     Канал, а точніше, його перша черга, будувався більше десяти років - з 1961-го по 1971-й.

     Відкриття першої черги з урочистим перерізанням стрічки Микитою Хрущовим відбулося 17 жовтня 1963 року. З цього дня дніпровська вода самопливом стала надходити у Красноперекопськ.

     У 1965 році вода дійшла до Джанкоя і тільки через шість років, в 1971-му - до Керчі.

     У 1972 році розпочалося будівництво другої черги каналу - для водопостачання Сімферополя і Південного берега Криму. З цією метою в 1986 році було побудовано Міжводне водосховище.

     У 1990 році була здана друга черга каналу, в 1997-му - третя. В кінці 90-х через нестачу коштів не вдалося завершити будівництво четвертої черги Північно-Кримського каналу, хоча були передбачені ще й п'ята з шостою.