Трагічна доля сім’ї Рефатових, як зразок знищення Радянською владою кримськотатарської інтелігенції у ХХ столітті.

Мамут Рефатов - педагог, музикант, збирач фольклору, виконавець народних пісень. 

Мамут Рефатов (крим. Mamut Ahmet oğlu Refatov) народився в кварталі Кайтазан-ага (поки що, це вул. Комунарів), в місті Бахчисараї 12 січня 1860 року. Початкове навчання отримав вдома під керівництвом батьків - вчителів Ахмеда та Еміне, які викладали понад двадцять років у Бахчисарайській школі. Він отримав духовну освіту – навчався в мектебе, потім у медресе, після чого викладав у школі при мечеті.

Мамут Рефатов був прихильником передових методів навчання, а саме звукового методу навчання дітей у школах, вперше розробленого та впровадженого у педагогічну практику Ісмаїлом Гаспринським.

У 1890 році Мамут Рефатов одним з перших почав викладати історію, географію, арифметику та природознавство кримськотатарською мовою в новометодній школі в бахчисарайському кварталі Кайтазан-ага. Через відсутність підручників та наочних посібників рідною мовою, він сам склав буквар та підручник з читання, який був виданий у друкарні Ісмаїла Гаспринського. Підручники, карти, глобус та барвисті наочні посібники Мамут Рефатов замовляв власним коштом із Туреччини.

У 1910 році він одним із перших ініціював спільне навчання у школі хлопчиків та дівчаток, включив до шкільної програми вивчення світських наук. Для ознайомлення з практикою новометодного навчання до його школи приїжджали вчителі з Казані, Туркестану, Азербайджану, Кашгарії. Також відвідав школу молодий вчитель з Угорщини Дьюла Немет, який вивчав кримськотатарську мову та її діалекти, згодом він став відомим вченим-тюркологом, професором Будапештського університету.

З 1913 року, Мамут Рефатов почав працювати в Бахчисарайській гімназії, де він довгі роки викладав кримськотатарську мову. Своє життя він присвятив викладанню, прищеплюючи інтерес учнів до знань та науки. За 36 років роботи у школі Асан Рефатов випустив 743 учні. Він здобув величезну любов народу, його називали «Оджам» («Наш вчитель»), а в 1925 році йому надали звання «Народний вчитель».

У вільний час Мамут Рефатов чудово грав на сазі та сантирі. Музичний інструмент сантир, який належав талановитому музикантові, зберігся у Бахчисарайському музеї та експонується у Музеї історії та культури кримських татар. Він був великим знавцем народного фольклору та музики, підтримував тісні зв'язки із творчою інтелігенцією, громадськими діячами своєї епохи. У його будинку часто бували відомі діячі культури та науки, письменники та поети. Серед них Ісмаїл Гаспринський, Осман Акчокракли, Бекір Чобан-заде, Халіль Чапчахчі, Амет Озенбашли, Джелял Меїнов, Сабрі Айвазов, Усеїн Боданинський, Олександр Самойлович, Олександр Купрін, Аркадій Кончевський, Олександр Спендіаров та інші. Відомий кримськотатарський композитор Яя Шерфедінов у збірці кримськотатарських народних пісень та мелодій «Звучить хайтарма» опублікував пісні у виконанні Мамута Рефатова, записані у 1920-1930-ті роки.

Дружиною музиканта була Фатма Бекір, уродженка села Корбек (Ізобільне, Алуштинського району). Мамут і Фатма мали трьох синів і доньку . Першою дитиною в родині Мамута та Фатьми був син Мідат, який народився 1893 року. Він навчався в мектебі, а потім у Зинджирли медресе. У 1907 році, як свідчать документи допиту батька М. А. Рефатова, Мідат Рефатов виїхав на навчання до Стамбула. Велику допомогу надав Ісмаїл Гаспринський, з ініціативи якого Бахчисарайським благодійним товариством сім'ї Рефатовим було надано допомогу у фінансуванні навчання у навчальних закладах Стамбула, старшого сина М. Рефатова. Навчаючись у Туреччині, у вільний час займався публіцистикою, журналістикою та перекладом російської класики кінця ХІХ – початку ХХ століття турецькою мовою. 1914 році він повертається до Криму і влаштовується у видавництво газети «Терджиман» І.Гаспринського. Потім якийсь час він працює в азербайджанському журналі «Шеляле», кореспондентом журналу «Російські відомості». Дотримуючись соціалістичних поглядів у роки революції та громадянської війни М. Рефатов спільно з Асаном Урмановим, Абдуллою Балічієвим, Муратом Асановим, Асаном Сакаєвим та Євгенією Жигаліною брав участь у діяльності мусульманського бюро. 21 квітня 1920 року членів мусульманського бюро було розстріляно білогвардійцями, серед них був і Мідат Рефатов. Його ім'ям у Бахчисараї назвали вулицю.

Другою дитиною у родині Рефатових був Решад. У 1919 році він закінчив Бахчисарайську гімназію, і працював на короткострокових курсах при редакції газети «Ені дюнья», потім учителював у с. Хапсихор. У 1922-1923 роках працював у Комітеті допомоги голодуючим (Помголі). Одночасно Решад продовжував навчання: у Кримському державному університеті, а з 1924 – до 1928 року – в Азербайджанському університеті в Баку. Після закінчення вузу повернувся до Криму та викладав на робітфаку, у педагогічних технікумах Сімферополя та Ялти. З 1933 по 1937 працював у Кримському радіокомітеті.

Третім сином у родині Мамута Амета огʼлу Рефатова був Асан Рефатов, який народився в 1903 році. Перші уроки музики Асан отримав у батька та старшого брата Мідата, які навчали його грі на фортепіано та скрипці. Як і його брати, А. Рефатов закінчивши Бахчисарайську гімназію, вступає у 1922 році до музичного технікуму. Деякий час працює у Тотайкойському педтехнікумі, де він викладав музику. За його творчої участі у технікумі було створено духовий оркестр, для якого він написав різні музичні твори.

Музикант Асан Рефатов – у 1925-1926 роках брав участь у знаменитій археологічній та етнографічній експедиції Бахчисарайського музею під керівництвом Усеїна Боданинського. У рамках цієї роботи він збирав та записував кримськотатарський фольклор.

У 1926 році Рефатов залишає Крим, щоб продовжити освіту в Азербайджанській державній консерваторії, теоретико-композиторський факультет якої він закінчив у 1929 році.

Після закінчення навчання він залишається в Азербайджані – викладає, працює диригентом художнього театру, потім призначений завідувачем навчальної частини Азербайджанської консерваторії, а невдовзі і проректором консерваторії. У 1933 році Рефатов - музичний редактор тюркського сектора Азербайджанського комітету радіофікації та радіомовлення при РНК АРСР. Весь цей час композитор активно творить – він пише музичні драми «Лейлі та Меджнун», «Чора Батир», «Таїр та Зорє», що ставилися в Криму. У Баку ставиться його опера «Коваль Гяве», виконується сюїта «Шештер», «Кримська сюїта».

1935 року Асан Рефатов повертається до Криму. Наступного року на Всесоюзному радіофестивалі виконуються його твори та твори іншого відомого кримськотатарського композитора Яя Шерфедінова. Тоді ж у Москві вийшла записана на грамплатівці драма Рефатова «Той девам ете» («Весілля продовжується»).

У період 1935 -1937 рр., створює музичну комедію «Насреддін оджа», пише «Кримську сюїту», обробляє багато кримськотатарських мелодій для виконання симфонічного оркестр, створює попурі з національних мелодій.

1936 року Асан працює над створенням опери «Арзи-к'из» на основі народної легенди. Цю оперу він мав намір присвятити двадцятій річниці Великої Жовтневої Соціалістичної революції. Навесні 1937 року опера була майже готова.

На початку 1937 року йшли репетиції музичної п'єси «Арзи к'из» («Дівчина Арзи»)… Масові арешти кримськотатарської інтелігенції на початку фатального 1937-го обривають творчу кар'єру Асана Рефатова.

17 квітня 1937 року заарештовано його брата Решата – також музиканта. Особливою нарадою при НКВС СРСР від 14 лютого 1938 Решат Рефатов був засуджений за контрреволюційну діяльність до 8 років виправно-трудового табору, відбував покарання в таборі в Архангельській області РРФСР.

В результаті вигаданого помилкового звинувачення в буржуазному націоналізмі 27 квітня 1937 Асан Рефатов був репресований органами НКВС. Усі його твори конфісковано та вилучено. З того часу Асан Рефатов зник безвісти. Виїзною сесією Верховного Суду СРСР 1 листопада 1938 А. Рефатов був засуджений до розстрілу. Судове засідання тривало 20 хвилин, свідків до суду не викликали. Вирок виконано того ж дня.

Доля їх батька, виконавця народних пісень, глибокого старого Мамута Рефатова склалася трагічно. У ході слідства було проведено лише один допит. Заарештований не підтвердив своєї участі в курултаївському русі і в тому, що він у минулому був членом партії «Міллі-Фірка», 12 лютого 1938 року, 78 річний Мамут Аметович Рефатов був засуджений до розстрілу. За деякими даними, помер 1940 року в таборі під Керменом (нині м. Навої) в Узбекистані.

Донька Мустафи Рефатова – Айше, 1907 року народження, присвятила себе медицині, стала заслуженим лікарем.

Так вона згадує про батька:  «Мій батько був середнього зросту з сивуватим волоссям, дуже життєрадісною і усміхненою людиною».

У своїх записах «Мої спогади про нашу сім'ю, 1971» Айше Рефатова пише наступне: «Асан Рефатов народився 1902 року в Бахчисараї в сім'ї народного вчителя та музиканта Мамута Рефатова. У сім'ї він був третьою дитиною. Батько наш розповідав: ще в ранньому дитинстві Асана можна було помітити, що ця дитина музично обдарована. Годинами він не зводив очей з пальців батька, що перебирав струни саза. Незважаючи на різницю у 5 років, у дитинстві ми часто грали разом. Його ігри завжди були пов'язані з музикою. Він майстрував з очерету сопілки, з дощечок іграшкові музичні інструменти і на них грав. А я танцювала під його музику. Згодом, коли він став старшим, навчився грати на будь-якому музичному інструменті, який потрапив до його рук. Теорію музики та ноти він вивчив під керівництвом старшого брата Мідхата, який був також музично обдарованою людиною та чудово грав на скрипці. Коли Асан навчався у гімназії, разом із братом Решадом вони організували духовий оркестр при гімназії. Асан став капельмейстером цього оркестру, коли йому було лише 16 років. І сам він грав у цьому оркестрі на кларнеті. Бахчисарайська громадськість у ті роки вперше почула кримськотатарські мелодії у музичній обробці Асана Рефатова у виконанні цього духового оркестру. У 16-річному керівникові цього самодіяльного оркестру ще тоді можна було вгадати майбутнього диригента та композитора.»

12 серпня 1957 року дочка М. А. Рефатова Айше Рефатова, яка проживала в селищі Сирдар'я на вулиці Чехова, № 122, Ташкентській області, пише заяву на ім'я Генерального Прокурора СРСР із проханням з'ясувати долю репресованих батька та братів. Зокрема вона пише, що у 1937 році у м. Сімферополі 27 квітня були одночасно арештовано двох братів Асан Рефатов, 1902 р. н., і Решат Рефатов, а 6 лютого 1938 року мій батько М. А. Рефатов, 1861 р. н., народний учитель, з 1925 року інвалід праці та пенсіонер. «З дня арешту досі жодних відомостей про них домогтися мені не вдалося.

Я, як рідна дочка та сестра, прошу повідомити мені про їхню долю – реабілітовані (вони)

чи ні?". За штемпелем можна визначити, що листа Айше Рефатової отримали в Прокуратура СРСР 21 серпня 1957 року.

У відповіді повідомлялося, що Р. Рефатов реабілітований ухвалою Військового трибуналу

Одеського військового округу від 23 листопада 1956 року, а А. Рефатов ухвалою Військової колегії Верховного суду СРСР від 10 жовтня 1957 року. Щодо батька підкреслювалося, що «підстав для його реабілітації не встановлено». Реабілітовано Мамут Амет огʻлу Рефатова прокуратурою Кримської області 5 квітня 1990 року.

Така трагічна доля виконавця народних пісень Мамута Амет огʻлу Рефатова та його дітей, представників першого покоління радянської національної інтелігенції – працівника радіокомітету Решата Рефатова та першого кримськотатарського професійного композитора Асана Рефатова.

Підготовлено Лейля Джаксім за джерелами:

Інтернет ресурс «Бахчисарайський історико-культурний заповідник»: ««Народный учитель» Мамут Рефатов, автор Велієва Севіля,спеціаліст з експозиційної та виставкової діяльності БІКАМЗ. 

Інтернет ресурс «Библиотека ім.Гаспринського» 155 лет со дня рождения Мамута Рефатова (1860-1940) педагога, музиканта. 

Інтернет ресурс «Аргумент» «Обвинен в национализме. Приговор – расстрел. Как уничтожали крымскотатарскую интеллигенцию».

Інтернет ресурс «Милли Фирка» «Асан Рефатов: Талант погубленный репрессиями». 

Інформація підготовлена для друкованого видання - Календар пам'ятних дат кримськотатарського народу за підтримки Європейського Фонду за демократію.