Новини
Головна > Воєнний стан в Україні: основні положення закону

Воєнний стан в Україні: основні положення закону

26.11.2018 12:56

   Сьогодні український парламент на екстренному засіданні розгляне пропозицію РНБО про запровадження на території держави норм Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, в його останній редакції від 12 травня 2015 року, повідомляє УНН.

    Вранці 25 листопада ФСБ оголосила про нібито “порушення російського кордону кораблями ВМС України”. За повідомленнями відомства, три військові кораблі вийшли в Чорне море і попрямували до Керченської протоки, за версією російської сторони, не подавши попередньо заявки на прохід суден. Протоку перегородили сухогрузами і закрили для цивільних суден. Російський прикордонний корабель протаранив український буксир, який прямував в групі з трьох кораблів. Росія відправила на патрулювання Керченської протоки бойові літаки. Україна звинуватила Росію в відверто агресивних діях. Підсумок: 6 поранених, 23 полонених. Нічого конкретного про долю українських моряків невідомо.

За результатами засідання РНБО, яке розпочалося опівночі, Президент звернувся до Верховної Ради з пропозицією про запровадження воєнного стану в Україні.

Що таке воєнний стан? Згідно дефініції, яку наводить електронна база українського законодавства — це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у випадках збройної агресії проти України, нападу на неї, а також якщо існує небезпека для незалежності та територіальної цілісності держави. Правовою основою для введення стану виступає Конституція України, сам вищезгаданий закон та указ Глави держави. Пропозицію щодо запровадження воєнного стану президенту подає Рада національної безпеки України. Після цього Президент повинен розглянути цю пропозицію, видати указ про ведення воєнного стану та у наступні два дні Верховна Рада зобов’язана його розглянути і проголосувати за введення стану.

Воєнний стан може вводитися на території цілої держави або в окремих її регіонах, що має бути чітко зазначено у президентському указі. В даному випадку РНБО запропонувала оголосити особливий режим строком на 60 днів (сам закон не вказує тривалість періоду).

Згідно із законом, керівництво державою переходить до військового командування, яке разом із органами виконавчої влади та військовими адміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідають за “здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадського порядку та безпеки, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи — військові адміністрації” (цитуючи Статтю 4 відповідного закону).

Стосовно військового обов’язку: український закон про мобілізацію говорить, що громадяни зобов’язані з’являтися за викликом до військових комісаріатів для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час, але це не означає оголошення мобілізації, що й зазначив Президент під час засідання РНБО. Процедурно буде ускладнено зміну місця приписку до військомату, на що повинен дати згоду військовий комісар конкретного регіону.

Виборчий процес під час воєнного стану: вибори у зазначений період неможливі як такі (починаючи від президентських, закінчуючи виборами до Верховної Ради, до Верховної Ради АР Крим, та до органів місцевого самоврядування), а також — будь-які зміни до Конституції та проведення референдумів. Після припинення воєнного стану у парламенту є 90 днів на те, щоб визначити нову дату виборів у випадку, якщо вони мали бути проведені у період, на який було введено воєнний стан. В даному випадку це може слугувати реальною причиною відтермінування президентських виборів.

Стосовно обмежень: військовий стан передбачає обмеження права на зібрання, проведення масових акцій. Військова влада отримає право на перевірку особистих документів, а у разі потреби — речей, транспорту, житла. У випадку згоди парламенту на запровадження воєнного стану військове командування та інші органи влади отримують право оголосити “трудову повинність” та залучати громадян до суспільно корисних робіт. Це, загалом, передбачає виконання робіт оборонного характеру, а також ліквідації НС різних типів. Сама оплата подібної праці встановлюється відповідно до трудового законодавства України.

Також існує обмеження стосовно ЗМІ, а саме контроль командування за підприємствами зв’язку, телерадіоорганізаціями та видавництвами “з метою проведення роз’яснювальної роботи серед військових і цивільного населення”.

Скасування особливого періоду: воєнний стан втрачає юридичну вагу одразу після завершення вказаного періоду, або ж окремим указом Президента України про скасування воєнного стану в разі ліквідації загрози національній безпеці.

     Крім того, сьогодні Національний банк України терміново збирає голів найбільших банків в країні у зв’язку з можливим запровадженням воєнного стану. В той час постійні представники країн-членів ЄС зберуться для обговорення ситуації в Азовському морі та Керченській протоці сьогодні або завтра. Президент України Петро Порошенко провів розмову з Генеральним Секретарем НАТО Йєнсом Столтенбергом, під час якого співрозмовники домовилися про термінове скликання надзвичайного засідання Комісії Україна-НАТО. Під стіни Адміністрації Президента України стягнуті сили Національної Гвардії України та Національної Поліції. 

    Також, сьогодні Міністерство інфраструктури Укрїни зробило заяву, стосовно можливого обмеження руху транспорту та переорієнтації деяких напрямків у зв'язку із введенням воєнного стану.