Новини
Головна > Три роки блокади Криму. Повільний вирок для Росії

Три роки блокади Криму. Повільний вирок для Росії

20.09.2018 10:31

     8 вересня  2015 року лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, голова Меджлісу кримськотатарського народу і президент Всесвітнього конгресу кримських татар (ВККТ) Рефат Чубаров і віце-президент ВККТ Лєнур Іслямов закликали до блокади поставки товарів в окупований Росією Крим з материкової України.

   "20 вересня о 12.00 нами будуть перекриті для вантажівок, які перевозять товари в Крим, всі три дороги, що ведуть з материкової  України до Криму", - заявив Рефат Чубаров у ВРУ.

  Саме з цієї заяви, розпочався новий етап відносин України з окупованою територією Криму.

   Починаючи з початку 2014 року, в окупований Росією Крим продовжувались поставки товарів, питної води, електроенергії, що сприяло окупаційному режиму. В той же час розвивався український бізнес з окупованою територією, якому почав сприяти закон про «Вільну економічну зону Крим», який був підписаний президентом України ще 4 вересня 2014 року, і оголошений 26 вересня того ж року.  Однак економічна блокада ініційована кримськотатарським народом, до якої долучились і інші громадські формування, де-факто зупинила дію цього закону. Учасники  блокади вимагали від керівництва держави скасувати цей закон та де-юре підтримати економічну блокаду Криму. Однак до сьогоднішнього дня, за три роки з початку економічної блокади, умови досі не виконані і закон про «Вільну економічну зону Крим» досі у правовому полі.

    "Ми вимагаємо звільнення політв'язнів, причому не тільки кримських татар, а всіх. Ми готові навіть торгуватися - пропустимо кілька фур в обмін на політв'язнів. Якщо хочуть їсти, нехай, принаймні, звільняють наших громадян ", - заявив Мустафа Джемілєв.

(Вимоги учасників Громадянської блокади Криму)

    Щодня через КППВВ з окупованим Кримом за одну добу межу перетинало до 500 вантажних автомобілів із продовольством. Така торгівля допомагала окупації півострову, через що, окупанту не потрібно було вкладати кошти в окуповану територію.

   "Кожен день в Криму є злочини проти людей, і в той же час український бізнес робить поставки до Криму. Це неприпустимо для суспільної моралі і держави Україна. Це бізнес на крові", - сказав голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

 За перший день блокади до Криму не потрапило більше 200 вантажних автомобілів, український «бізнес на крові» почав поступово припиняти свою активність.

   Як повідомляла Державна митна служба України у відповідь на запит Української служби Бі-бі-сі, з 27 вересня по 31 грудня 2014 загальні обсяги переміщення українських товарів з материкової частини до Криму склали 1 млн 147,2 тис. тон фактурною вартістю 431 млн доларів США . За три місяці дії закону «ВЕЗ «КРИМ» до Криму було завезено товарів майже на півмільярда доларів США. Державна служба статистики України повідомляла, що з 1 січня 2015 року по 1 липня 2015 року, до Криму  завезли товарів на суму 472 млн. доларів. За 9 місяців дії цього закону, Україна втратила майже мільярд доларів США.

  До окупації Криму, півострів суттєво залежав від товарів та сировини з материкової частини, оскільки більшість підприємств Криму отримували сировину для виробництва саме з материкової частини України. Фахівці рахували кількість завезеної продукції до Криму і прийшли до висновку, що частина завезених на окуповану територыю товарів переправлялась до Росії через Керченську протоку.

  Оголошення економічної блокади Криму змусило РФ витрачатись на окуповану територію, окупаційна влада була змушена перекидати до Керченської протоки пароми з регіонів Росії, що завдало шкоди тим регіонам. РФ стало фінансово невигідно завозити до Криму товари з Росії і ставити на них ті ціни, які були до окупації на ті чи інші товари. Відбулось суттєве подорожчання товарів, а відповідно і зросло обурення населення Криму.

  28 вересня 2015 року, учасники блокади  перекрили залізничну колію, що вела до заводу «Кримський Титан» Дмитра Фірташа. Цією залізничною колією, навіть після окупації Криму на завод відкрито і спокійно завозилась сировина – ільменітова руда.

(Перекриття залізничної колії на завод "Кримський Титан")

    Перекриття залізничної колії суттєво вдарило по бізнесу Дмитра Фірташа, оскільки він був змушений вигадати іншу – морську схему, яка доречі досі у дії, і сировина з України постачається до Кримського Титану морем.

   Завдяки економічній блокаді Криму, вдалось завдати міцного удару по українському бізнесу на окупованій території, однак досі частина українських олігархів продовжує ведення бізнесу в окупованому Криму.

   На Херсонщині, в полі, між селами Атамань і Новий Труд на Херсонщині 20 жовтня 2015 року  невідомими була пошкоджена залізобетонна опора високовольтної лінії електропередачі, через яку подавалась електроенергія до окупованого Криму. 21 жовтня були підірвані ще дві електроопори, в районі Чаплинки та Каланчака. Тоді учасники економічної блокади Криму почали охороняти підірвані опори, та не допускали робітників до відновлення електроопори.

(Пошкоджені електроопори)

   Правоохоронці біля пошкоджених опор спровукували конфлікт, який не залишився непоміченим.

 

(Штурм активістів Громадянської блокади Криму спецпризначенцями під керівництвом Іллі Ківи)

   Через деякий час робітники  були допущені до пошкоджених об’єктів, але учасники блокади поставили ультиматум, при якому вони вимагали не подавати електроенергію до Криму. Тоді у сіпільстві розгорілись справжні баталії і проросійські сили заговорили про технічну неможливість відключення електроенергії, однак на українські електричні мережі це не вплинуло ні яким чином, в той час, як для Криму це стало справжньою катастрофою. Енергетична блокада дала свої результати, адже РФ змушена була вкласти величезні кошти у розвиток енергетики і забезпечення Криму електроенергією. «Шарова» електроенергія для окупантів закінчилась.

   У травні 2014 року була збудована тимчасова дамба, яка мала перекрити Північно-Кримський канал та ну пустити воду до окупованого Криму, однак вона не виконала свою функцію. Вода усе одно потрапляла до перекритого каналу та надходила до водосховищ Криму.

(Тимчасова дамба Північно-Кримського каналу)

У 2015 році розпочалось будівництво бетонної гідротехнічної дамби, яка у 2017 році остаточно перекрила канал. Знову ж таки, проросійські сили в парламенті України та на місцях переконували, що ще злочин і зробити цього не вдасться, через затоплення полів на Херсонщині. Але, як бачимо, такі заяви ще раз підтверджують те, що це була спланована політика Кремля по недопущенню цієї блокади.

(Дамба, що перекриває Північно-Кримський канал)

   За три роки блокади Криму, РФ була змушена витратити більше 30% свого золотого запасу на забезпечення Криму товарами, електроенергією та водою. Якщо з першими двома факторами ситуація тимчасово врегульована. То питання води для РФ залишається відкритим. Адже на півострові досі не збудованого жодного проекту по опрісненню морської води. Окупанти лише збільшили кількість свердловин, однак це питання тимчасове, оскільки підземні води втрачають свої запаси. Відомо, що підземні річки Криму поповнювали запаси у тому числі і від Північно-Кримського каналу, який наразі остаточно перекритий, допоки півострів окупований. Усі без виключення водосховища Криму втрачають свій рівень, деякі пересохли остаточно. Саме тому, питання води для окупантів не закрите, час від часу вони намагаються спричинити ситуацію, за якою тема води для окупованого Криму має підніматись в Україні. Аварія на Кримському Титані, це ще один прецендент, який використовується проросійськими силами для поновлення цього питання.

   Низькі рівні води на відкритих водозабірних спорудах Криму можуть призвести в 2018-19 роках до порушення постачання населення півострова питною водою. Про це повідомляє всеросійський центр моніторингу та прогнозування надзвичайних ситуацій МНС Росії «Антистихія». За даними центру, в 2017 році з проблемою низького рівня води у водосховищах зіткнулися в Керчі, Судаку і Феодосії, а також в Ленінському районі. На середину грудня минулого року наповнюваність Феодосійського водосховища становила 35,9%, Ленінського - 30,4%, станційного - 24,3% (на аналогічний період 2016 року Феодосійське водосховище було наповнене на 39%, а Ленінське - на 33%)

  На сьогоднішній день позиція української влади чітка – Води для окупованого Криму не буде!

   Існування Криму, як острову РФ, це повільний вирок, як для самого Криму та його населення, так і для економіки РФ, що неминуче потягне за собою незворотні процеси руйнування держави-окупанта.

 

Рустам Авдєєв, радіо "Куреш"

Фільм радіо "Куреш" до першої річниці блокади Криму