Новини
Головна > ПАРЄ ухвалила резолюцію, яка визнає Росію країною-окупантом

ПАРЄ ухвалила резолюцію, яка визнає Росію країною-окупантом

25.01.2018 23:19

   Вперше Парламентська асамблея Ради Європи визнала Росію країною-окупантом. 23 січня 2018 року 56 делегатів проголосували за текст резолюції №2168, автором якої став литовський депутат Егідіус Варєйкіс. Десять делегатів утрималися від голосування. Так як, текст резолюції носить лишень рекомендаційний характер, то пропонує Росії припинити репресії щодо кримськотатарського населення Криму, засуджує міграцію російського населення на окуповану територію.  Резолюція звертає увагу уряду України на те, що в країні недостатньо зроблено для захисту прав і потреб внутрішньо переміщених осіб і пропонує ухвалити програми по допомозі ВПО, сім’ям зниклих безвісти й утримуваних осіб, ув’язнених на территорії анексованого Криму, РФ та окупованого Донбасу. У резолюції звертають увагу Росії на необхідність скасування заборони Меджлісу кримськотатарського народу і заборони на в в'їзд його лідерів, як цього вимагає рішення Міжнародного суду ООН про тимчасові заходи у справі "Україна проти Росії" від 19 квітня 2017 року, оскільки Меджліс є законним самостійним органом кримськотатарської спільноти, дотримуватися всіх своїх обов'язків як держави-окупанта за міжнародним правом, забезпечити повагу прав людини та безпеку всіх людей, які проживають в окупованому Криму. А також забезпечити безперешкодний доступ в анексований Крим міжнародним організаціям, міжнародним органам контролю та правозахисним громадським організаціям.

    Як відомо, Росію позбавили права голосу у ПАРЄ у 2014 році. З того часу вона відмовилась сплачувати внески до бюджету цієї організації. Генеральний Секретар Ради Європи планує повернути Росію до ПАРЄ до 2019 року.

 

Пропонуємо вашій увазі повний текст ухваленої резолюції №2168:

 

1. Парламентська асамблея стурбована гуманітарною ситуацією, яка є наслідком тривалої війни Росії проти України в окремих районах Донецької та Луганської областей, а також окупації і спроби анексії Криму Російською Федерацією.

Понад 4 млн людей потребує гуманітарної допомоги. Збройний конфлікт забрав життя понад 10 тис. осіб. Кількість поранених за час війни перевищує 24 тис. Окрім того, понад 1,6 млн стали внутрішньо переміщеними особами, і майже півмільйона людей шукає притулку в інших країнах, більшість із них – у Росії. Асамблея закликає всі держави-члени активізувати політичну співпрацю, щоб покласти край конфлікту і стражданням цивільного населення.

2. Асамблея особливо стурбована тривожною гуманітарною ситуацією на окупованих територіях у Донецькій і Луганській областях, яку посилює обмеження свободи пересування та гуманітарного доступу, що накладають незаконні збройні групи. Населення страждає через відсутність безпеки, проблеми з постачанням води та електроенергії, а також доступу до соціальної і медичної допомоги.

3. Асамблея бере до відома новий закон України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях", ухвалений парламентом 18 січня 2018 року. Цей закон визначає державну політику щодо відновлення українського суверенітету на тимчасово окупованих територіях, сприяє захисту прав і свобод українців, які живуть на цих територіях, зокрема задоволенню їхніх соціальних, економічних і культурних потреб, а також гарантує права громадян України на їхню нерухомість на тимчасово окупованих територіях.

4. Асамблея шкодує, що з моменту ухвалення резолюції №2067 (2015) не вдалося досягти суттєвого прогресу в обміні та звільненні утримуваних осіб. Процес обміну було вкрай політизовано і заблоковано представниками незаконних збройних формувань Донецької і Луганської областей у робочій підгрупі з гуманітарних питань мінської тристоронньої групи. Немає механізму, що забезпечує підтримку звільнених із полону людей, як і членів сімей утримуваних осіб. Асамблея вітає зусилля влади України щодо розв'язання проблеми утримуваних осіб шляхом одностороннього звільнення деяких із них.

Водночас асамблея вітає довгоочікуваний обмін утримуваними особами між Києвом та очолюваними Росією силами в грудні 2017 року і закликає всі сторони продовжити переговорний процес, щоб усі полонені змогли повернутися до своїх домівок найближчим часом.

5. Асамблея висловлює жаль у зв'язку з тим, що Російська Федерація продовжує ігнорувати резолюцію №2133 (2016) і не виконала жодного запиту, зазначеного в ній.

6. За оцінками Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ), приблизно 1,5 тис. осіб зникло безвісти з початку війни, понад 650 випадків залишаються невирішеними. Асамблея схвалює подання до парламенту законопроекту про статус зниклих безвісти осіб і сподівається на його швидке ухвалення. Асамблея висловлює свою вдячність МКЧХ за допомогу сім'ям зниклих безвісти, а також за важливу роботу з виявлення, ексгумації, ідентифікації останків та збору судової інформації.

7. Асамблея рішуче засуджує політику Росії щодо зміни демографічного складу населення незаконно анексованого Криму шляхом примусу проукраїнського населення і, зокрема, кримських татар покидати свою батьківщину, а також паралельного збільшення міграції російського населення на півострів. Асамблея закликає Російську Федерацію покласти край цим репресіям.

Асамблея підкреслює, що політику Росії слід розглядати як порушення 49-ї статті IV Женевської конвенції, яка забороняє індивідуальне чи масове примусове переміщення і депортацію захищених осіб з окупованої території на територію держави-окупанта або будь-якої іншої країни, незалежно від мотивації.

Із початку окупації у 2014 році в Криму зникло 44 українці: шістьох із них виявили мертвими, 17 було звільнено з-під варти, двох засуджено, 19 усе ще вважають зниклими безвісти. У Криму стала дуже гострою проблема приватної нерухомості, особливо для людей, які купили свої будинки або квартири перед російською окупацією. Приблизно 600 особам у Севастополі вручили рішення суду про скасування договорів купівлі-продажу. Така практика є обурливим порушенням міжнародного гуманітарного права.

8. Асамблея вважає, що становище людей, яких було переміщено внаслідок війни й анексії Криму Росією, залишається однією з найважливіших проблем для українського уряду. Асамблея вважає, що одним із пріоритетних завдань має бути ухвалення всеосяжної стратегії для внутрішньо переміщених осіб, яка забезпечить їхні політичні, соціальні права та інтеграцію.

 

9. У зв'язку з цим асамблея закликає всі сторони війни:

9.1. поважати цивільну інфраструктуру, забезпечувати захист мирного населення і його повний доступ до основних послуг;

9.2. звільнити й обміняти усіх військовополонених і людей, захоплених під час війни, а також обмінювати всі останки загиблих;

9.3. надати сім'ям зниклих безвісти необхідну допомогу в пошуку і, де потрібно, ідентифікації останків їхніх близьких, у тісній співпраці з МКЧХ;

9.4. створити спільну робочу групу для вирішення проблеми зниклих безвісти й забезпечити її ефективне функціонування за участю представників України, Росії, МКЧХ та незаконних збройних формувань із Донецької і Луганської областей;

9.5. ужити термінових заходів для маркування всіх районів із вибухонебезпечними пережитками війни й організації спеціальних операцій щодо їх очищення;

9.6. відкрити нові контрольні пункти в'їзду-виїзду, зокрема КПП у Золотому Луганської області.

 

10. Асамблея закликає російську владу:

10.1. припинити всю фінансову та військову підтримку незаконних збройних формувань у Донецькій та Луганській областях;

10.2. припинити визнання паспортів і будь-яких інших документів, включно із судовими рішеннями й документами, що підтверджують права власності, видані на території, контрольованій незаконними збройними формуваннями;

10.3. дотримуватися всіх своїх обов'язків як держави-окупанта за міжнародним правом, забезпечити повагу прав людини та безпеку всіх людей, які проживають в окупованому Криму;

10.4. скасувати заборону Меджлісу кримськотатарського народу і заборону на в'їзд його лідерів, як цього вимагає рішення Міжнародного суду ООН про тимчасові заходи у справі "Україна проти Росії" від 19 квітня 2017 року, оскільки Меджліс є законним самостійним органом кримськотатарської спільноти;

10.5. звільнити всіх українських в'язнів, затриманих і ув'язнених в Росії й анексованому Криму в контексті війни, поважаючи їхні права і свободи і дозволяючи незалежним міжнародним спостерігачам та організаціям стежити за станом їхнього здоров'я, поки їх не звільнили;

10.6. забезпечити безперешкодний доступ в анексований Крим міжнародним організаціям, міжнародним органам контролю та правозахисним громадським організаціям;

10.7. використовувати свій вплив на збройні групи, що контролюють території в Донецькій і Луганській областях, щоб закликати їх до звільнення всіх утримуваних осіб;

10.8. припинити політику зміни демографічного складу населення анексованого Криму шляхом переміщення власного населення з території Росії на півострів;

10.9. відмовитися від примусового видання російських паспортів громадянам України, які мешкають в анексованому Криму, і припинити насильницьку депортацію громадян України без російських паспортів з анексованого Криму;

10.10. повністю виконати всі вимоги, що містяться в резолюціях асамблеї №2132 (2016) і №2133 (2016), припинити військову агресію проти України і відновити її територіальну цілісність;

10.11. повністю виконати всі вимоги, що містяться в резолюціях асамблеї №1990 (2014), №2034 (2016) і №2063 (2015), забезпечити права меншин у Криму.

 

11. Асамблея закликає українську владу:

11.1. узгодити Кримінальний кодекс та Кримінально-процесуальний кодекс України з положеннями міжнародного гуманітарного і кримінального права;

11.2. ратифікувати якомога швидше Римський статут Міжнародного кримінального суду, що дасть змогу ефективно розслідувати конкретні випадки порушення міжнародного гуманітарного права під час війни в Україні;

11.3. звільнити всіх російських в'язнів і осіб, затриманих незаконними збройними групами Донецької і Луганської областей і ув'язнених в Україні, поважаючи їхні права і свободи і дозволяючи незалежним міжнародним спостерігачам стежити за станом їхнього здоров'я, поки їх не звільнили;

11.4. переглянути закон України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях", щоб він ґрунтувався на Мінських угодах і повністю гарантував соціальний захист та виконання основних гуманітарних потреб цивільного населення на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей;

11.5. ухвалити законодавство про гуманітарні заходи з розмінування;

11.6. переглянути закон України "Про гуманітарну допомогу", щоб полегшити доправлення гуманітарної допомоги на постраждалі від війни території;

11.7. надати необхідні фінансові ресурси місцевим адміністраціям, відповідальним за допомогу внутрішньо переміщеним особам та іншим жертвам війни;

11.8. ухвалити урядову програму допомоги сім'ям зниклих безвісти й утримуваних осіб, а також сім'ям людей, затриманих у контексті війни та ув'язнених Росією в анексованому Криму й на території РФ;

11.9. розробити, ухвалити і профінансувати державну програму психологічної допомоги військовим і цивільним, які страждають на посттравматичний стресовий розлад;

11.10. розробити національний механізм компенсації для цивільних, які дістали поранення або чиї сім'ї було вбито під час війни;

11.11. надати механізми, що забезпечують внутрішньо переміщеним особам виборчі права на всіх виборах, зокрема на місцевому рівні;

11.12. зробити доступною для українських громадян інформацію про процедури легалізації та міжнародного захисту в Європі мігрантів та осіб, які шукають притулку;

11.13. забезпечити внутрішньо переміщеним особам право на адекватне житло і вирішити їхні житлові питання, включно з ухваленням правової основи для впровадження та реалізації різних видів житлових програм;

11.14. спростити процедуру отримання соціальних та пенсійних виплат, від'єднати їх від процесу реєстрації внутрішньо переміщеної особи, зокрема, внісши зміни до постанов Кабінету Міністрів №365№505 та №637, а також будь-які інші відповідні нормативні акти;

11.15. увести адміністративні процедури для громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях, для регуляризації їхньої громадянської документації;

11.16. розробити механізм, який забезпечить права людей, що покинули Україну після початку війни у 2014 році, і, зокрема, гарантуватиме, що вони не опиняться без громадянства.

12. Асамблея просить Банк розвитку Ради Європи створити доступні кредитні програми, які будуть використовувати для підтримки житлових проектів для вразливих людей в Україні, зокрема внутрішньо переміщених осіб, які потребують постійного житла, а також проектів реконструкції закладів охорони здоров'я та освіти в найбільш постраждалих районах;

13. Асамблея закликає український уряд розглянути можливість вступу в Банк розвитку Ради Європи, а перед цим – співпрацювати з іншими державами – членами банку у розробленні проектів допомоги для підтримки житлових потреб внутрішньо переміщених осіб в Україні.

14. Асамблея закликає держави – члени Ради Європи забезпечити справедливий та недискримінаційний розгляд заяв про міжнародний захист громадян України в Європі, враховуючи всі індивідуальні обставини, зокрема, конкретні потреби вразливих людей, які рятуються від війни чи репресій.

15. Асамблея закликає міжнародну спільноту скликати міжнародну гуманітарну конференцію щодо України, щоб залучити фінансування для плану надання гуманітарної допомоги та розроблення стратегій координації гуманітарної допомоги.