Новини
Головна > Як доля карає за наругу над прапором України

Як доля карає за наругу над прапором України

15.01.2018 12:20

 

Міста цвітуть, блакить ясніє,

Ллє сонце золото згори

А над хатами наша мрія:

Жовто-блакитні прапори.

                                                         (Олександр Олесь)

 

    Прапор України – це найдорожчий символ свободи, віри і сили українського народу. Під його стягами здобула свою державність наша країна, у ньому закладений генетичний код вільного і незламного народу. Прапор один із найцінніших символів України. Наруга над прапором України регулюється кримінальним кодексом України, статтею 338, яка говорить про публічну наругу над державними символами. В правилах ведення війни забороняється глумитися над прапором ворога, однак російсько-терористичні війська не притримуються цих правил на території України. Серед них започатковано флешмоб – топтання ногами прапора України на фотокамеру.  Та знаходяться вищі сили, які карають учасників цього нелюдського флешмобу не від великого розуму. Десятки російських найманців і російських воїнів вже, або закінчили своє життя, або мають серйозні ураження та захворювання після наруги над прапором нашої держави. Останній з таких учасників «флешмобу» - Сергій Колтунов – російський найманець із Новошатинську, Ростовської області. У 2015 році він цинічно топтав прапор України і наприкінці 2017 року в районі Станиці Луганської підірвався на міні, в результаті чого втратив обидві кінцівки ніг.

  

   Нагадаємо, що перед цим інші терористи, Євген Сафонов та Юрій Герасимов майже аналогічно отримали покарання. Євген Сафонов був поранений в ногу, після чого втратив її, а через пів року помер від раку легенів.

Юрій Герасимов, підірвався на міні в районі Горлівки, отримавши поранення не сумісні з життям.

Командир батальйону «Сомалі» самопроголошеної ДНР, Михайло Толстих, позивний «Гіві», у 2014 році змушував полонених українських воїнів з’їсти прапор України, і вже у 2017 році був вбитий.

Учасники цього нелюдського флешмобу продовжують йти з життя, так і не дочекавшись покарання відповідно до українського законодавства.

Українське військо,
мов з могили встало,
Загриміло в бубни,
в сурмоньки заграло,
Розгорнуло прапор

сонячно-блакитний,
Прапор України!
Рідний, заповітний!

                                     (Олександр Олесь, 1917р.)